ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/31004/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 02 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,

встановила:

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними рішення комісій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №10 від 01 грудня 2014 року про відмову в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 15 січня 1988 року по 01 січня 1990 року і з 22 серпня 1992 року по 21 грудня 2004 року та рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області №1184 від 24 грудня 2014 року про не зарахування до пільгового стажу періодів роботи електрогазозварником з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року, з 22 грудня 2004 року по 31 грудня 2009 року та відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області призначити пенсію за віком на пільгових умовах Списку №2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і пункту 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04 серпня 2014 року.

Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 02 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним рішення комісії по призначенню пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №10 від 01 грудня 2014 року про відмову у зарахуванні до пільгового стажу роботи періодів роботи з 15 січня 1988 року по 01 січня 1990 року, з 22 серпня 1992 року по 21 грудня 2004 року. Визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Хмельницької області №1184 від 24 грудня 2014 року про не зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року, з 22 грудня 2004 року по 31 грудня 2009 року та про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Хмельницької області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах починаючи з 04 серпня 2014 року відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 02 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_2 31 жовтня 2014 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на що отримав відмову, обґрунтовану тим, що рішенням комісії при Управлінні Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області та Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області частину періоду роботи не зараховано до пільгового стажу, а саме: з 15 січня 1988 року по 09 лютого 1988 року, оскільки відсутні відомості про роботу; з 10 лютого 1988 року по 31 грудня 1989 року, оскільки первинними документами не підтверджено роботу на посаді електрозварника; з 22 серпня 1992 року по 22 грудня 2004 року, оскільки відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Крім того, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року в ПП ім. Ткачука, так як первинними документами не підтверджено роботу електрозварником, та період роботи в ТОВ «Лісоводське» з 22 грудня 2004 року по 31 грудня 2009 року не зараховано до пільгового стажу, оскільки робота газоелектрозварника не підтверджена первинними документами та відсутні відомості про проведення атестації робочих місць. Натомість рішенням комісії було зараховано до пільгового стажу період роботи позивача з 01 січня 1990 року по 21 серпня 1992 року в агрофірмі «Україна». За таких обставин, ОСОБА_2 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність 12 років 6 місяців стажу за Списком №2.

Проте, судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що ОСОБА_2 з 1988 року працював у колгоспі «Україна» газоелектрозварником, який в подальшому було реорганізовано в агрофірму «Україна». Після ліквідації даного підприємства позивач продовжив працювати за даною професією у ТОВ «Лісоводське» до 28 лютого 2011 року, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача, Книгою обліку трудового стажу заробітку колгоспника, архівними довідками та довідкою, уточнюючою характер роботи,

Також у період часу з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року ОСОБА_2 працював електрозварником ручного зварювання в ПП ім. Ткачука, що підтверджується довідкою №29 від 09 липня 2014 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій також були прийняті до уваги і покази допитаних в суді свідків, які підтвердили зазначені вище обставини, що в свою чергу відповідає вимогам пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позов виходили з тих обставин, що записи в трудовій книжці та уточнюючі довідки, видані позивачу, підтверджують наявність пільгового трудового стажу, передбаченого Списком №2, а несвоєчасне або неналежне проведення атестації робочих місць не може позбавити права призначення та надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Статтею 100 вказаного Закону встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно зі статтею 62 наведеного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Спір існує щодо не зарахування відповідачами до стажу з шкідливими і важкими умовами праці позивачу відповідних періодів роботи за відсутності відомостей про роботу на посадах електрозварника, газоелектрозварника та не проведення атестації робочого місця.

Враховуючи період, за який виник спір щодо стажу позивача, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосуванню підлягають Списки, чинні в період роботи останнього на різних підприємствах починаючи з 01 квітня 1980 року і по 31 грудня 2009 року електрогазозварником та газоелектрозварником.

Даний спір регулюють постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 та Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36.

Так, у Списку №2, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, у період роботи позивача з 01 квітня 1980 року до 26 січня 1991 року (дата набрання чинності списків, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10) дійсно відсутня професія «газоелектрозварника», тобто робота, яку позивач виконував більшість свого трудового стажу. Однак, у вказаному списку наявні професії електрозварники та газозварники і їх підручні, що фактично підтверджує характер роботи позивача за вказаним Списком, тому суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованих висновків щодо наявності підстав для зарахування до пільгового стажу роботи позивачу за Списком №2 за вказаний період.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

За змістом пункту 8 цього ж Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Атестація робочих місць робіт за Списком №2 передбачена пунктом «б» частини першої статті13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, тобто до вступу в законну силу Закону №1788-ХІІ відсутні були вимоги атестації робочих місць за Списком №2.

Атестація робочих місць повинна проводитися відповідно затвердженого Порядку.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992 року.

Відповідно до пункту 4.2. даного Порядку результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінилися докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 4.3. Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилося, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилося.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналізуючи наведені законодавчі норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку колегія приходить до висновків, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Виходячи з наведеного відсутність підтвердження вищезгаданих обставин, а саме, атестації робочого місця, не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу, починаючи з 21 серпня 1992 року.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2014 року у справі №21-585а14.

Судам попередніх інстанцій встановлена відсутність відомостей про проведення атестації робочого місця позивача після 21 серпня 1992 року.

Виходячи з наведених законодавчих норм, не підлягає зарахуванню до пільгового стажу період роботи позивача з 21 серпня 1992 року з підстав не проведення атестації робочого місця як цього вимагає діюче законодавство.

За таких обставин та зважаючи на те, що відповідачами було зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 тільки період його роботи з 01 січня 1990 року по 21 серпня 1992 року, то необхідно іще зарахувати до даного стажу періоди його роботи з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року та з 15 січня 1988 року по 01 січня 1990 року включно, виходячи з вимог позовної заяви.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі, відмовляючи ОСОБА_2 в зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року та з 15 січня 1988 року по 01 січня 1990 року, діяли протиправно з порушенням наведеного законодавства. Відповідно є протиправними і оскаржувані рішення в частині відмови у зарахуванні вказаних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №2.

Відносно відмови відповідачів у зарахуванні ОСОБА_2 до пільгового стажу періоду його роботи з 21 серпня 1992 року по 31 грудня 2009 року, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки відповідачів щодо відсутності підстав його зарахування, оскільки не проводилась атестація робочого місця, що відповідає діючому законодавству.

З урахуванням викладеного, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволення позову в частині позовних вимог щодо зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 21 серпня 1992 року по 31 грудня 2009 року.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки судів про зобов'язання відповідачів призначити пенсію на пільгових умовах, оскільки призначення пенсії відноситься до компетенції управлінь Пенсійного фонду, тому суди не можуть перебирати на себе функції призначення пенсії, тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судами першої та апеляційної інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції повно і правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права - судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 02 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №10 від 01 грудня 2014 року в частині відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоду роботи з 15 січня 1988 року по 01 січня 1990 року.

Визнати незаконним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Хмельницької області №1184 від 24 грудня 2014 року в частині відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоду роботи з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року та про відмову у призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Хмельницької області зарахувати ОСОБА_2 трудовий стаж роботи за періоди з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року та з 15 січня 1988 року по 01 січня 1990 року до стажу роботи за Списком №2 та розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням періодів роботи з 01 квітня 1980 року по 31 грудня 1987 року та з 15 січня 1988 року по 01 січня 1990 року.

В решті позовних вимог необхідно відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній