ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року м. Київ К/800/13973/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Білуги С.В.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановила:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до довідки від 04 грудня 2014 року №16. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області перерахувати та сплачувати ОСОБА_2 пенсію відповідно до довідки від 04 грудня 2014 року №16, яка видана Лубенською філією Полтавського ВАТ «Облагропостач», починаючи з 04 грудня 2014 року з урахуванням сплачених сум.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року скасовано постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 лютого 2015 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач ОСОБА_2 є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, з 10 травня 2011 року має 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності через Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області.

З 04 липня 1985 року позивач ОСОБА_2 працював на Лубенській спецбазі МТЗ Облагропостач, на даний час перейменовано на Лубенську філію ВАТ «Облагропостач», на посаді водія, звідки 01 червня 1986 року був призваний на військові збори та направлений на роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де перебував з 01 червня 1986 року по 11 вересня 1986 року, що підтверджується довідкою від 04 березня 1993 року №2285, яка видана військовою частиною 61606, та довідкою №74216 від 22 травня 2012 року, яка видана галузевим державним архівом Міністерства оборони України.

В січні 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210. Відповідно до цієї постанови проведено осучаснення заробітку за роботи в зоні відчуження.

Лубенською філією Полтавського ВАТ «Облагропостач» позивачеві була видана довідка №16 від 04 грудня 2014 року, згідно з якою за час роботи в зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року за місцем роботи розрахункова тарифна ставка становила 1,35 крб., перерахована зарплата склала 1749,18 крб. з урахуванням коефіцієнта 2,452 відповідно до виходячи з встановленого у зоні відчуження 6-ти годинного робочого дня і 6-денного (36-годинного) робочого тижня.

ОСОБА_2 04 грудня 2014 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області з приводу перерахунку та виплати йому пенсії у відповідності до довідки про заробітну плату №16 від 04 грудня 2014 року, проте листом за №283/Г-02 від 24 грудня 2014 року відповідачем йому було відмовлено в перерахунку пенсії з тих підстав, що дана довідка про заробітну плату видана безпідставно.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок пенсії відповідно до довідки про заробітну плату №16 від 04 грудня 2014 року, виданої Лубенською філією Полтавського ВАТ «Облагропостач» за період роботи з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_2 у перерахунку пенсії на підставі довідки №16 від 04 грудня 2014 року, оскільки із суми заробітної плати, яку позивачу було нараховано згідно з наказом №17 від 04 грудня 2014 року та відображено у зазначеній довідці, не були сплачені страхові внески.

Проте, колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій цілком погодитись не може з огляду на наступне.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року №1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року Уряд колишнього СРСР та Української РСР ухвалили рішення із грифом «таємно» щодо оплати праці осіб-ліквідаторів. Після зняття грифа «таємно» та для «службового користування» стало відомо, що при нарахуванні даної заробітної плати не були враховані вимоги нормативних матеріалів: розпорядження РМ СРСР №964 від 17 травня 1986 року; постанова РМ СРСР №524-156 від 07 травня 1986 року; розпорядження РМ СРСР №1031 від 23 травня 1986 року; постанова РМ СРСР №655-195 від 05 червня 1986; постанова РМ УРСР №207-7 від 10 червня 1986 року; рішення №351 від 02 лютого 1987 року та інші.

У вищеназваних нормативно-правових актах йдеться про умови оплати праці і матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій і закладів, які брали участь на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, дія яких поширюється як на військовослужбовців та військовозобов'язаних запасу, яких було призвано на військові збори та які в 1986-1990 роках виконували роботи в зоні відчуження, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. З моменту аварії оплату праці регулювала постанова №524-156, тобто з ними розраховувалися за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), незалежно від населеного пункту, де вони перебували.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» військовозобов'язаним, вільно найомним, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіаційного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною».

Основними документами для проведення розрахунку заробітної плати та відповідно розміру пенсії є первинні документи про тривалість робочого дня та місця її виконання або довідки архіву Міністерства оборони України, які мають підтверджувати час, місце і тривалість робочого дня безпосередньо особою, якою виконувала роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, а також в евакуації населення на добровільній безплатній основі і стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджено відповідними документами, пенсія по інвалідності за їх бажанням обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Стаття 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлює прямого правила для визначення середнього заробітку осіб, які працювали на територіях радіоактивного забруднення у двох календарних місяцях підряд, але у кожному з цих місяців менше місяця.

Якщо особа працювала на територіях радіоактивного забруднення у двох календарних місяцях підряд, але в кожному з них менше місяця, заробіток за кожен із цих місяців визначається шляхом додавання до заробітку на основній роботі.

У такий спосіб визначається заробіток за повні календарні місяці роботи на територіях радіоактивного забруднення. Для визначення середнього заробітку загальну суму заробітку за два місяці, визначену у зазначений спосіб, необхідно поділити на два, оскільки, у випадку коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 червня 2012 року №21-185а12.

Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням недонарахованої суми заробітної плати відповідно до довідки №16 від 04 грудня 2014 року, виданої Лубенською філією Полтавського ВАТ «Облагропостач» за період роботи з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області надалі виплачувати позивачу щомісячно пенсію відповідно до довідки №16 від 04 грудня 2014 року, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому.

З огляду на викладене та враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, але неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02 лютого 2015 року змінити. Викласти резолютивну частину постанови в наступній редакції:

«Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням заробітної плати за період виконання робіт в зоні відчуження.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 04 грудня 2014 року з урахуванням довідки про заробітну плату №16 від 04 грудня 2014 року, яка видана Лубенською філією Полтавського ВАТ «Облагропостач» за час роботи в зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 серпня 1986 року, з урахуванням сплачених сум. В решті позовні вимоги залишити без задоволення».

Постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Білуга

А.Ф. Загородній