ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" липня 2016 р. м. Київ К/800/8391/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Юрченко В.П.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Інспекція)

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015

у справі № 826/282/15

за поданням Інспекції

до приватного акціонерного товариства "Русанівка" (далі - Товариство)

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2015 року Інспекція звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням, в якому просила стягнути з рахунків Товариства кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 60 814 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) з огляду на встановлені обставини щодо наявності між сторонами спору про право.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 КАС у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити подання. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає про невиконання Товариством обов'язку зі сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що звертаючись до адміністративного суду з поданням про стягнення з Товариства податкового боргу, Інспекція посилається на:

наявність у відповідача податкового боргу у сумі 60814 грн., який виник внаслідок несплати Товариством грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2011 № 0001442320;

надсилання платникові податкової вимоги від 13.10.2014 № 5398-25 на суму існуючого податкового боргу (яку було вручено платникові 10.11.2014).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 183-3 КАС провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при виконанні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання цих органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Пунктом 2 частини четвертої зазначеної статті встановлено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті цієї норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 КАС.

У даному разі суди визнали свідченням наявності спору про право, який перешкоджає зверненню Інспекцією з розглядуваним поданням, факт оскарження платником податкового повідомлення-рішення від 23.12.2011 № 0001442320 в судовому порядку.

Втім суди не звернули увагу на те, що на час звернення Інспекції з поданням постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.05.2014 у справі № 826/5366/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014, у позові Товариства про скасування названого податкового повідомлення-рішення було відмовлено. Тобто за наслідками набрання законної сили рішенням суду з цієї справи спір про право припинився у зв'язку з узгодженням грошового зобов'язання.

Наведене зумовлює необхідність задоволення розглядуваного подання Інспекції.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.01.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2015 у справі № 826/282/15 скасувати.

3. Подання державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити.

4. Стягнути з банківських рахунків приватного акціонерного товариства "Русанівка" податкову заборгованість з ПДВ у сумі 60814 грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва В.П. Юрченко