ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/62838/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року, -

встановив:

У лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови йому в здійсненні перерахунку пенсії відповідно до наказу Міністра оборони України «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» від 28 липня 2008 року № 377 (далі - наказ № 377), починаючи з 1 вересня 2008 року, згідно частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити йому призначення та виплату пенсії відповідно до наказу № 377, починаючи з 1 вересня 2008 року, згідно частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII з урахуванням проведених раніше пенсійних виплат; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розрахувати та сплатити йому компенсацію втрати частини його пенсії, яка повинна була йому сплачуватися і недоплачена з 1 вересня 2008 року внаслідок протиправних дій відповідача щодо неправомірної відмови у перерахунку пенсії відповідно до наказу № 377, починаючи з 18 серпня 2008 року, згідно частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII у зв'язку з порушенням строків виплати цих недонарахованих сум пенсії, відповідно до статей 3 та 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III з урахуванням сукупного індексу інфляції за період з 1 жовтня 2008 року на дату виплати (останній місяць запізнення); зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат, на підставі наданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області списку (із включенням його до такого списку) згідно додатку № 1, надати довідку, встановленої постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - постанова № 45), форми (додаток № 2) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про розмір його грошового забезпечення відповідної посади старшого викладача кафедри категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів із зазначенням посадового окладу, який затверджений наказом № 377, який виданий у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 7 листопада 2007 року № 1294 (далі - постанова № 1294), з урахуванням зміни посадового окладу у складі загального грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців з 1 вересня 2008 року; розмір посадового окладу встановити в максимальному розмірі показника посадового окладу старшого викладача кафедри, зазначеного у схемі розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів, затвердженого наказом № 377, якщо інше не зазначене у наказі відповідних керівних органів під час звільнення зі служби або у грошовому атестаті.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 27 квітня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року постанову Приморського районного суду міста Одеси від 27 квітня 2012 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у своєчасному перерахунку позивачеві пенсії з 1 вересня 2008 року відповідно до наказу № 377, який виданий відповідно до постанови № 1294. Зобов'язано Одеський обласний військовий комісаріат надати довідку позивачеві та до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, встановленої постановою № 45 форми (додаток № 2) про розмір грошового забезпечення відповідної позивачеві категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів, який затверджений наказом № 377, який виданий відповідно до постанови № 1294, з урахуванням зміни посадового окладу у складі загального грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, за період з 21 серпня 2011 року по 21 лютого 2012 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_4 пенсії відповідно до наказу № 377, який виданий відповідно до постанови № 1294, з урахуванням зміни посадового окладу у складі загального грошового забезпечення відповідної позивачеві категорії військовослужбовців керівного, наукового та науково-педагогічного складу навчальних закладів, з розміру посадового окладу, визначеного в наказі № 377, за період з 21 серпня 2011 року по 21 лютого 2012 року, та зобов'язати виплатити заборговану частину пенсії з цієї дати з нарахуванням компенсації втрати частини доходів громадян. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року змінити, виклавши в абзацах п'ятому та шостому її резолютивної частини період задоволення його позовних вимог щодо перерахунку пенсії - з 1 вересня 2008 року і без обмеження кінцевою датою, а в іншій частині постанову апеляційного суду - залишити без змін.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, відповідач просить таку залишити без задоволення.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 є військовим пенсіонером, перед звільненням займав посаду старшого викладача кафедри соціально-гуманітарних наук Одеського інституту Сухопутних військ, знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до Закону № 2262-XII, з 14 березня 1997 року.

28 грудня 2011 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою щодо перерахунку йому з 1 вересня 2008 року пенсії на підставі наказу № 377, однак за результатами розгляду такої заяви відповідач листом від 11 січня 2012 року повідомив ОСОБА_4 про відсутність правових підстав для такого перерахунку.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наказ № 377 не є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій та не є обов'язковим до виконання нормативним актом для Пенсійного фонду України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку, що наказ № 377 є підставою для перерахунку позивачеві пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Так, згідно частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону.

Як убачається з наведеної норми права, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Підпунктом 1 пункту 5 постанови № 1294 керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Наказом № 377 було затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України та схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами військовослужбовців із числа науково-педагогічного (педагогічного) складу військових навчальних закладів Збройних Сил України (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України).

Таким чином, Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі й Міністру оборони України, визначати розміри посадових окладів, тому наказ № 377, яким затверджені зазначені схеми посадових окладів, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки змінює розмір однієї зі складових грошового забезпечення вказаних осіб.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, про наявність підстав для перерахунку позивачеві пенсії, є вірним.

Разом з тим, апеляційний суд, виходячи з положень статей 99, 100 Кодексу адміністративного суду України, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4 щодо перерахунку пенсії з 21 серпня 2011 року, а не з 1 вересня 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 до суду з даним позовом звернувся 21 лютого 2012 року.

Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України.

Таке ж правило закріплене частиною 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, у якій йдеться про те, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Водночас, згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, положення статті 87 Закону № 1788-XII регулюють виплату за минулий час уже нарахованих пенсій, однак не виплачених з вини Пенсійного фонду України. У разі ж, якщо право позивача на отримання цих сум пенсій відповідачем визнано не було, що і стало підставою звернення до суду, то застосуванню підлягають положення статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини даної справи, правильно виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_4 щодо перерахунку пенсії підлягають задоволенню з 21 серпня 2011 року, однак дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про перерахунок пенсії з 1 вересня 2008 року по 20 серпня 2011 року включно, оскільки такі позовні вимоги в силу положень статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають залишенню без розгляду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також не може погодитися із висновком апеляційного суду щодо обмеження перерахунку та виплати позивачеві пенсії певним періодом - 21 лютого 2012 року, оскільки із самого визначення поняття «пенсія» випливає, що це щомісячні пенсійні виплати, які здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року - змінити, в абзацах п'ятому та шостому резолютивної частини постанови слова і цифри «по 21 лютого 2012 року» - виключити. Абзац сьомий резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції: «Позовні вимоги ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про перерахунок та виплату пенсії за період з 1 вересня 2008 року по 20 серпня 2011 року включно - залишити без розгляду».

В іншій частині постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Рецебуринський Ю.Й.