ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 квітня 2016 року місто Київ К/800/32346/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі за позовом Олександрівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104) до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про скасування вимоги,
в с т а н о в и л а:
Олександрівський виправний центр управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104) (далі - Олександрівський виправний центр) звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області про скасування вимоги від 31.07.2012 №01-14/456 щодо вжиття заходів з повернення, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру коштів у сумі 555 583 грн. Олександрівському виправному центру, одержаних державним підприємством від фермерського господарства «Маяк» за спільне вирощування сільськогосподарських культур.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю вимоги в оскаржуваній частині як такої, що прийнято на підставі необґрунтованих висновків акту ревізії щодо недоотримання Олександрівським виправним центром доходів у сумі 555 583,00 грн. від фермерського господарства «Маяк» за спільне вирощування сільгоспкультур.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано вимоги, зазначені в листі-вимозі Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 31.07.2012 №01-14/456 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань та притягнення винних осіб до відповідальності» в частині вжиття заходів щодо повернення Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру №104» коштів у сумі 252791грн.50 коп. Олександрівському виправному центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104), в тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено; присуджено Олександрівському виправному центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 16 грн.10 коп.
У поданій касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Кіровоградській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Олександрівською об'єднаною державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області проведено планову ревізію Олександрівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104), за результатами якої складений акт від 12.07.2012 №01-10/54.
На підставі акту ревізії від 12.07.2012 №01-10/54 відповідачем сформовано та на адресу позивача надіслано вимогу від 31.07.2012 №01-14/456 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань та притягнення винних осіб до відповідальності».
Згідно з пунктом 4 вимоги від 31.07.2012 №01-14/456 ревізією обліку та наявності земельних ділянок встановлено, що відповідно до державних актів на право постійного користування земельними ділянками, виправному центру в постійне користування надано 1471,6006 га земель. Ревізію повноти отримання доходів від використання земель сільськогосподарського призначення встановлено, що виправний центр відповідно до даних бухгалтерського обліку зазначені земельні ділянки не використовує та в обліку не відображає, у той час як зазначені земельні ділянки використовуються державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру (№104)". При цьому на використання земельних ділянок виправним центром договори з підприємством не укладалися, взаєморозрахунки не проводилися. Також, зустрічними звірками у фермерському господарстві "Маяк" встановлено факти укладення договорів про спільний обробіток землі між виправним центром та фермерським господарством "Маяк", та відсутність останнім проведення впродовж 2010-2011 взаєморозрахунків з виправним центром. Внаслідок зазначених порушень виправним центром недоотримано доходів від спільного обробітку землі в загальній сумі 555 583,00 грн., що суперечить вимогам частини першої статті 629 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з викладеним, позивача зобов'язано, зокрема, вжити заходів щодо повернення підприємством коштів у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи; привести у відповідність до вимог чинного законодавства використання земель сільськогосподарського призначення підприємством.
Вказуючи на протиправність вимоги в частині вжиття заходів з повернення, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру" коштів у сумі 555 583 грн. Олександрівському виправному центру, одержаних державним підприємством від фермерського господарства «Маяк» за спільне вирощування сільськогосподарських культур, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з протиправності вимоги в частині зобов'язання вжити заходів щодо повернення на рахунок позивача коштів у сумі 252 791,50 грн. Зазначена позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на тому, що 01.07.2011 між Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104) та фермерським господарством "Маяк" укладено договір про спільну діяльність, у зв'язку з чим отримання коштів у розмірі 252 791,50 грн. за період з 01.07.2011 по 31.12.2011, тобто у період дії договору про спільну діяльність, державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру", а не безпосередньо позивачем, є правомірним.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується з позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2939-ХІІ) встановлено, що Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Пункт 7 статті 10 Закону № 2939-XII закріплює право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550.
За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
За правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державної контрольно-ревізійної служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів вказує на наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У справі, що розглядається, вимога від 31.07.2012 №01-14/456 оскаржується в частині вжиття заходів з повернення, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру коштів у сумі 555 583 грн. Олександрівському виправному центру, одержаних державним підприємством від фермерського господарства «Маяк» за спільне вирощування сільськогосподарських культур.
Тобто, інспекцією вказано на факт заподіяння збитків позивачеві, зазначено їх розмір та зобов'язано підприємство вчинити дії, спрямовані на повернення зазначених коштів.
У той же час, враховуючи те, що збитки у випадку відсутності факту їх добровільного відшкодування стягуються примусово у судовому порядку з особи, яка їх заподіяла, виходячи з того, що правильність обчислення збитків має перевірятися судом, який розглядає позов про їх стягнення, колегія суддів, виходячи із завдань адміністративного судочинства, вказує на передчасність захисту прав позивача у заявлений ним спосіб, у зв'язку з чим вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Зазначена позиція суду відповідає позиції Верховного Суду України, що викладена у постановах від 15 квітня та 13 травня 2013 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно) та у поставної від 20 січня 2015 року у справі №21-603а14.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року змінити, скасувавши в частині задоволенні позову про визнання протиправними та скасування вимог, зазначених у листі-вимозі Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 31.07.2012 №01-14/456 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань та притягнення винних осіб до відповідальності» в частині вжиття заходів щодо повернення Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру №104» коштів у сумі 252791,50 грн. Олександрівському виправному центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104), в тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи, а також в частині присудження Олександрівському виправного центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104) з Державного бюджету України судового збору у сумі 16,10 грн.
Відмовити у задоволенні позову Олександрівського виправного центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104) до Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області в частині визнання протиправними та скасування вимог, зазначених у листі-вимозі Державної фінансової інспекції в Кіровоградській області від 31.07.2012 №01-14/456 «Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства з фінансових питань та притягнення винних осіб до відповідальності» в частині вжиття заходів щодо повернення Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство Олександрівського виправного центру №104» коштів у сумі 252791,50 грн. Олександрівському виправному центру управління державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області (№104), в тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи.
В іншій частині постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: