ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року м. Київ К/800/38860/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Донець О.Є.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" до Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державного казначейської служби України у Рівненській області про скасування рішення,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №204020000/000046/2 від 14 грудня 2012 року та картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2012/00133 від 14 грудня 2012 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені кошти у сумі 13 141 грн. 72 коп.

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням апеляційного суду, митний орган звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою та просить вказане судове рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 13.12.2012р. ПАТ "Рокитнівський скляний завод" подав до митного оформлення Рівненській митниці електронну митну декларацію №204020000/2012/012522 на товар кокс "нафтовий кальцинований", придбаний у компанії BONUM s.r.o., Словацька Республіка, згідно Контракту № 072/06 від 26.11.2011 року, від 13.12.2012 року, в якій задекларував товар - кокс нафтовий кальцинований за вартістю у загальній сумі 58 859,15 грн., що за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс валюти UER: 10,422872) становить 5 647,11 євро, визначивши при цьому митну вартість товару за першим методом - за ціною договору (контракту).

На підтвердження митної вартості товару позивачем було надано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №204/2012/0000306 від 22.10.1998 року; міжнародну автомобільну накладну (СМК) № 11122012 від 11.12.2012; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідку про транспортні витрати № 1312 від 13.12.2012 року; рахунок-фактура (інвойс) №11121/2012 від 11.12.2012 року; зовнішньоекономічний Договір - Контракт № 072/06 від 29.11.2011 року; доповнення №1 від 29.11.2011 року до Контракту №072/06 від 29.11.2011 року; договір про перевезення №01/3 від 20.06.2011 року; договір про перевезення № 12/250 від 07.12.2012 року; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №115/20 від 26.10.2012 року; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що підлягають радіологічному контролю) № 2730 від 11.12.2012 року; сертифікат про походження товару загальної форми № Е014615 01711 від 05.12.2012 року; сертифікат якості № 072/06-11121/2012 від 11.12.2012 року; митну декларацію країни відправлення № 128К5161ЕХ20366600 від 11.12.2012 року.

Після перевірки вантажно-митних декларацій Рівненська митниця рішенням провела коригування митної вартості товару в сторону її збільшення, посилаючись на те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки нафтовий кокс є супутнім продуктом переробки нафти, його вартість є прямо залежною від ситуації на ринку останньої. Тому, митний орган прийшов до висновку, що подані декларантом до митного оформлення документи мають розбіжності між контрактною вартістю та дійсною вартістю товару та за відсутності належного документального підтвердження відомостей, заявлених до митного оформлення, застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору є неможливим.

Митним органом було витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

На виконання вимог Рівненської митниці, позивачем було надано висновок експерта Рівненської ТПП від 14.12.2012 року, прас-лист від 11.12.2012 року, лист виробника від 05.02.2013 року «Стосовно нафтового коксу», лист ДП «Держзовнішінформ» від 06.02.2013 року №10/48.

Проте, вказані документи не були прийняті митним органом як додаткові та такі, що підтверджують митну вартість товарів за основним методом, а тому прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №204020000/2012/000046/2 від 14.12.2012р. за резервним методом та винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2040000/2012/00133 від 14 грудня 2012р.

Відмовляючи у задоволенні позову щодо скасування зазначеного рішення та картки відмови, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган прийняв оскаржувані рішення обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а також з врахуванням усіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Натомість, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції вказував про таке.

Так, статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, а також, узгоджується зі змістом статті 8 Митного кодексу України.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Як встановлено судами, підставою для витребування у позивача додаткових документів, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України стала інформація про митне оформлення товару "кокс нафтовий, кальцинований", здійснене Акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" за митною декларацією №110120000/2012/417625 від 14.11.2012 року за ціною вищою ніж заявлено позивачем.

Відповідно до положень статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до статті 57-58 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Таким чином, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленої декларантом, необхідність перевірки її дійсності, віднесена до обов'язків митного органу, який повинен діяти відповідно до ст.19 Конституції України та відповідно до положень Митного кодексу України.

Однак, зі змісту рішення про коригування митної вартості товарів та Картки відмови не убачається, що документи, які зазначені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, та подані декларантом на підтвердження митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

При цьому, у митниці виникли сумніви щодо визначення митної вартості товарів за основним методом у зв'язку з наявністю митної декларації №110120000/2012/417625 від 14.11.2012 року Акціонерного товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", якою було здійснено митне оформлення товару "кокс нафтовий, кальцинований" за вищою ціною.

Як вірно враховано апеляційним судом, у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів, оскільки виходячи з приписів вищезазначеної статті, наявність іншої декларації без урахування якісних характеристик поставок не може слугувати підставою для витребування додаткових документів.

Окрім того, зі змісту митної декларації №110120000/2012/417625 від 14.11.2012 року Акціонерного товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" убачається, що вказаним товариством було здійснено митне оформлення товару "кокс нафтовий, кальцинований", який надійшов з Італії, в той час, як позивачем придбано "кокс нафтовий, кальцинований" у компанії BONUM s.r.o., Словацька Республіка. Також, за своїми якісними характеристиками та призначенням у використанні, вказані товари є різними. Так, кокс нафтовий кальцинований, який було придбано АТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", являє собою вуглецевовмістні матеріали (кокс) у вигляді порошкової вугільної суміші, що пройшов термообробку (видалення домішок) фракція 0,2-4,0мм; С-98,3%, S-0,75%; N-0,99%; H-0,09%; зольність -0,43%; волога -0,30%; летючий компонент-0,59%. Зазначений кокс призначений для використання в металургійному виробництві для інтенсифікації сталеплавильних процесів, зокрема, для спінювання шлаку і для вуглецювання сталі, як карбонізатор, вуглецювальник (а.с. 35,36).

Згідно митної декларації позивача, ним було придбано кокс (порошок) нафтовий кальцинований фракція 0-0,3мм; С-97,39%, ,01%; шлак -1,815, летючість 0,80%; волога -0,25%. Зазначений кокс призначений для використання як компонент шихти при варінні скломаси в скловарних печах. В процесі варіння скломаси, в результаті хімічної реакції, даний порошок в в комплексі з іншими складовими шихти надає склу коричневого відтінку, із якої в подальшому виготовляється склотара коричневого кольору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для витребування додаткових документів з посиланням на дану митну декларацію.

Колегія суддів враховує також висновок експерта Рівненської ТПП, який підготовлено з використанням наданих ПрАТ «Рокитнівський скляний завод» документів, перелік яких наведений в пункті 8 Висновку, та з використанням інформації з сайтів мережі Інтернет. Зі змісту висновку убачається, що завданням експерта було встановити ринкову вартість однієї тонни кальцинованого порошку нафтового коксу гранулометрія якого 0 - 0,3 мм, які ввозяться із Словацької Республіки на умовах FСА .

Так, експертом в пункті 10 «Результат досліджень» зазначено, що дійсно в Україну із Словаччини ввозиться кальцинований порошок нафтового коксу, гранулометрія якого 0-0,3 мм на умовах СА (Хлібник над Хроном Інкотермс 2000), який являє собою порошок нафтового косу з гранулометріями 0-0,3 мм (нижче 0,063мм -мін 30,0 %, а вище- макс. 10,0 %) та хімічним складом: вуглець - min 96 %, сірка- mах 1,1 %, вологість - max 0,5 % , випаровуваність (летючість) - mах 1 %.

Отже, оцінювачем були проведені необхідні розрахунки по визначенню вартості об'єкта оцінки та проведено аналіз кон'юктури ринку.

Тобто, митним органом та судом безпідставно відхилено зазначений висновок як доказ на підтвердження митної вартості товару.

Крім цього, зі змісту листа ДП «Держзовнішінформ» від 06.02.2013 р. №10/48 убачається, що ДП «Держзовнішінформ» дослідивши ринок США на нафтовий кокс (за даними ІСR), динаміку цінових показників на ринку нафти, приймаючи до уваги слабкі показники світової економіки, динаміку курсу валют першої категорії, ставки на ринку перевезень та згідно наданих ПрАТ «Рокитівський скляний завод» документів зазначив, що кальцинований порошок нафтового коксу поставлений згідно Контракту №072/06 від 29.11.2011 року фракції від 0 - 0,3 мм являє собою відсів і не проходить додаткові операції властиві для фракцій з меншим вмістом сірки та вмістом вуглецю від 98 до 100 %, виходячи з якісних характеристик товару. Даним підприємством підтверджено, що контрактний рівень цін (208 ЕUR/мт) на порошок коксу нафтового кальцинованого, що поставляється у біг-бегах (1мт) на умовах FСА (Хлібник над Хроном Інкотермс 2000), відповідає ціновій політиці постачальника у грудні 2012 року.

Відповідно до вимог митного законодавства, при застосуванні другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Проте, всупереч зазначеної норми, митний орган в рішенні при визначенні митної вартості за резервним методом, зазначив лише на те, що не може застосувати інші другорядні методи, однак як під час консультацій, а так само, зі змісту рішення митного органу не можливо встановити причини з яких вказані методи не можливо застосувати.

Враховуючи вищезазначене, митний орган при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №204020000/2012/000046/2 від 14.12.2012р. за резервним методом та при винесенні Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №2040000/2012/00133 від 14 грудня 2012р. діяв протиправно, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги в названій частині задоволенню.

Відносно повернення надміру сплачених митних платежів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 року №611/147, який був чинний на момент звернення позивача до суду, відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Виходячи з наведеного, нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем дотримано не було, а відтак позовні вимоги в цій частині є передчасними.

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року змінити в частині, скасувавши в частині задоволення позову щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачені кошти у сумі 13 141 грн. 72 коп.

В іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: