ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/38700/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Швець В.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Південна митниця Міндоходів про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області та просила зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію транспортного засобу (автомобіля) марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, за ОСОБА_2; зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області видати ОСОБА_2 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, та видати відповідні автомобільні номерні знаки встановленого державного зразка.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015р., позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у разі подання заяви про державну реєстрацію ТЗ, право власності на який встановлено за рішенням суду, така реєстрація проводиться на підставі рішення суду із зазначенням марки, моделі, ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, а також у разі наявності - реєстраційних документів (Свідоцтва про реєстрацію ТЗ).

У касаційній скарзі представник Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Одеській області, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.11.2012р. рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №1512/13786/12 визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, кузов НОМЕР_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

У липні 2014 року позивачка звернулась до УДАІ ГУ МВС України в Одеській області з заявою про реєстрацію транспортного засобу марки BENTLEY S2, 1961 року випуску.

Листом №7/вих2654 від 17.07.2014р. УДАІ ГУ МВС України в Одеській області відмовило позивачу в реєстрації транспортного засобу, посилаючись на те, що згідно відомостей автоматизованої бази даних ДАІ МВС України, транспортний засіб марки BENTLEY S2, 1961 року випуску, не зареєстрований на території України, інформація про митне оформлення зазначеного транспортного засобу з таким номером відсутня.

Як вбачається з листа Південної митниці Міндоходів від 28.10.2013р. №31/1.1-81/7245, за результатами перевірки фактів перетину митного кордону та митного оформлення вказаного транспортного засобу за період існування наявних баз обліку реєстрації транспортних засобів, не встановлено, що може вказувати на те, що даний транспортний засіб було ввезено ще за часів існування Радянського Союзу.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993р. (Закон №3353) в редакції на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Згідно з п. 3 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998р. № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Правила), державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

За змістом п. 8 Правил реєстрація транспортних засобів здійснюється, зокрема, на підставі документів, що посвідчують правомірність його придбання. Правомірність придбання ТЗ підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують ТЗ та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками ТЗ та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.

Пунктом 11 Правил встановлено, що державна реєстрація зазначених транспортних засобів, ввезених на митну територію України без сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені законодавством під час імпорту таких засобів, проводиться за умови подання документів про внесення таких податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком безоплатно переданих конфіскованих транспортних засобів та транспортних засобів, які згідно з податковим законодавством звільнені від їх сплати, із внесенням відповідного запису у свідоцтво про реєстрацію.

На підставі пункту 28 Порядку ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах ДАІ.

Відповідно до пункту 40 Порядку зняття з обліку транспортного засобу проводиться після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.

У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах ДАІ, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів ДАІ оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу і передають усі відповідні документи та за наявності транспортного засобу до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.

На підставі системного аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла такого правового висновку.

Усі транспортні засоби, що ввозяться на територію України, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому чинним законодавством.

Здійснюючи державну реєстрацію транспортних засобів, увезених із-за кордону, органи ДАІ МВС наділені повноваженнями щодо перевірки сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.

При цьому наявність документів про внесення зазначених платежів є обов'язковою умовою реєстрації таких транспортних засобів в органах ДАІ.

У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи ДАІ відмовляють у реєстрації ТЗ, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації, відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля - особа, що придбала за кордоном та ввезла в Україну цей ТЗ, чи інша особа, яка набула право власності на нього в подальшому.

При розгляді справи суди першої та апеляційної інстанцій встановили з відповіді Південної митниці Міндоходів від 28.10.2013р. №31/1.1-81/7245, що фактів перетину митного кордону та митного оформлення вказаного транспортного засобу за період існування наявних баз обліку реєстрації транспортних засобів не встановлено.

При цьому судами вставлено, що транспортний засіб, право власності на який визнано за позивачем на підставі судового рішення, не був зареєстрований на території України.

Зважаючи на викладене судам не надано жодних належним чином оформлених документів, які б свідчили про законність ввезення на митну територію України транспортного засобу, право власності на який визнано за позивачем.

Таким чином, дії органів ДАІ щодо відмови в реєстрації ТЗ, увезених із-за кордону для постійного користування, чи скасування такої реєстрації у разі встановлення факту несплати митних платежів чи підробки документів про їх сплату, незалежно від того, на кому лежить обов'язок сплатити зазначені платежі, є правомірними.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови у реєстрації транспортного засобу та видачі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу без надання повного переліку документів, передбачених Порядком реєстрації, є правомірними.

Колегія суддів зазначає, що сам факт наявності судового рішення, яким визнано за ОСОБА_2 право власності на спірний автомобіль марки BENTLEY S2, 1961 року випуску в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 не породжує безспірного обов'язку відповідача щодо здійснення державної реєстрації цього транспортного засобу лише на підставі цього рішення без відповідних документів, що підтверджують митне оформлення автомобіля та сплату відповідних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Даний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 17.12.2013р. № 21-422а13.

Оскільки у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.04.2015р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015р. скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Одеській області у справі відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Пасічник С.С.

Швець В.В.