ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/18793/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014

у справі № 813/7289/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вальво"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.

Львова Головного Управління Міндоходів

про визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вальво" звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення до інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом перевірки № 280/22-1009/20800317 від 12.06.2013; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області вилучити з інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію про результати перевірки позивачем, оформленої актом перевірки № 280/22-1009/20800317 від 12.06.2013; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів Львівської області відновити в інформаційній базі даних "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" детальну інформацію щодо податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту позивача.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань проведення взаєморозрахунків із ТОВ „Будівельна компанія АТР Груп" за травень-серпень 2011 року, ТОВ „Будівельно-Торгова Компанія „Євробуд" за серпень-жовтень 2011 року та ТОВ „Гарант-Буд-Сервіс" за листопад 2011 року, січень-квітень 2012 року та складено акт №280/22-1009/20800317 від 12.06.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, завищено податкове зобов'язання по податку на додатку вартість за рахунок безтоварних операцій у сумі 969393 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, завищено податковий кредит за рахунок безтоварних операцій у сумі 969393 грн.

Відповідачем зроблено висновок стосовно того, що укладені позивачем з контрагентами правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків.

Крім цього перевіряючий орган робить висновок про формування позивачем показників податкової звітності на підставі даних які не підтверджені документами за рахунок проведення безтоварних операцій, проведення лише операцій з оформлення документів без реального руху ТМЦ.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін (п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача заборону використовувати зазначений вище акт при проведенні та оформленні результатів податкових перевірок не підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За правилами пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 2.21 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи те, що відповідачем на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення стосовно позивача не приймалось та, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, у податкового органу в даному випадку були відсутні законні підстави для внесення до інформаційної бази даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" змін в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

За правилами ч. 1 ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі № 813/7289/13-а задовольнити частково, судові рішення скасувати в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів під час проведення перевірки позивача в частині зазначення в акті інформації у вигляді висновків протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення до інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом перевірки № 280/22-1009/20800317 від 12.06.2013, прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, в інших частинах постанову та ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного Управління Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі № 813/7289/13-а скасувати в частині визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення до інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом перевірки № 280/22-1009/20800317 від 12.06.2013.

Прийняти в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Вальво" про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення до інформаційної системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом перевірки № 280/22-1009/20800317 від 12.06.2013 відмовити.

В інших частинах постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 у справі № 813/7289/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко