ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/50466/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Малиніна В.В., Олексієнка М.М., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про: визнання неправомірними дій та скасування рішення від 17 вересня 2012 року, яким скасовано рішення відповідача про призначення йому пенсії за вислугу років; зобов'язання призначити, нарахувати та виплачувати йому пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області подало письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 8 жовтня 1986 року ОСОБА_4 прийнятий на посаду викладача по класу баяна та духових інструментів в Тростянецьку районну музичну школу, що підтверджується записами трудової книжки.

Наказом від 2 листопада 2009 року № 191 позивача переведено на посаду викладача комунального закладу Тростянецької районної ради «Тростянецька районна дитяча музична школа». Наказом від 3 січня 2012 року № 198 ОСОБА_4 звільнено з посади за власним бажанням.

4 січня 2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років, за результатами розгляду якої таку пенсію йому призначено у розмірі 980,92 гривень. За період з 4 січня 2012 року по 28 лютого 2012 року ОСОБА_4 було нараховано і виплачено пенсію у розмірі 1866,91 гривень.

6 лютого 2012 року позивачеві за його заявою призупинено виплату призначеної йому пенсії за вислугу років у зв'язку з тим, що останній був прийнятий на роботу до комунального закладу Тростянецької районної ради «Тростянецька районна дитяча музична школа».

В подальшому, рішенням міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області від 17 вересня 2012 року після перевірки згаданої пенсійної справи ОСОБА_4 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 55 Закону № 1788-XII, про що останнього повідомлено листом від 25 вересня 2012 року (вих. № 4020/01-06). Рішення відповідача мотивоване тим, що комунальний заклад Тростянецької районної ради «Тростянецька районна дитяча музична школа», в якій працював позивач, відноситься до позашкільних навчальних закладів, а відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, посада викладача в позашкільних навчальних закладах не передбачена.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з правильності прийнятого відповідачем рішення.

У відповідності до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

За змістом статті 21 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року № 1841-ІІІ педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» від 6 травня 2001 року № 433, яка розроблена відповідно до статтей 12 і 13 Закону України «Про позашкільну освіту», музичні школи віднесені до переліку позашкільних навчальних закладів.

Згідно статті 29 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру освіти в Україні.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14 червня 2000 року № 963 посаду викладача включено до переліку посад педагогічних працівників.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» від 4 листопада 1993 року № 909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436) встановлено, що в музичних і художніх школах право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали, зокрема, на посаді учителя. У вищезазначеній постанові посада викладача в позашкільних навчальних закладах дійсно не передбачена.

За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 1 лютого 1995 року № 01-3/133-02-2 Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 4 листопада 1993 року, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 6 січня 1996 року № 397/21).

Враховуючи, що згідно статті 55 Закону № 1788-XII перелік посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, то відсутність посади викладача дитячої музичної школи у постанові Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, за наявності даної посади в дорученні Кабінету Міністрів України від 6 січня 1996 року № 397/21, не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії за вислугу років.

Таким чином, з огляду на зазначені обставини та норми права рішення міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області від 17 вересня 2012 року щодо відмови у зарахуванні стажу роботи на посаді викладача дитячої музичної школи та призначенні пенсії за вислугу років згідно статті 55 Закону № 1788-XII є безпідставним, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, визначено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_4 згідно з наказом від 2 лютого 2012 року № 199К був прийнятий на роботу на посаду викладача по класу духових інструментів до комунального закладу Тростянецької районної ради «Тростянецька районна дитяча музична школа», тому з урахуванням вказаного Порядку відповідачем обґрунтовано призупинено йому виплату пенсії за вислугу років з 6 лютого 2012 року, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині нарахування та виплати такої пенсії задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 12 березня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення міжвідомчої комісії з інвентаризації пенсійних справ та особових рахунків Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області від 17 вересня 2012 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_4 пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Малинін В.В.

Олексієнко М.М.