ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/7696/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області, треті особи публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС", товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №7 управління будівництва Хмельницької АЕС» про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, зарахування періоду роботи до пільгового стажу, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області (далі - УПФ в м.Нетішині Хмельницької області), треті особи публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС" (далі - ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС"), товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №7 управління будівництва Хмельницької АЕС» (далі - ТОВ «Будівельно-монтажне управління № 7 управління будівництва Хмельницької АЕС») про визнання незаконним та скасування рішення УПФ у м.Нетішині від 23 липня 2014 року за № 5160/04 про відмову в зарахуванні періодів роботи з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року та з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року до пільгового стажу за Списком №2;

зобов'язання УПФ в м. Нетішині Хмельницької області зарахувати періоди роботи з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року та з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року до пільгового стажу за Списком №2 і призначити пенсію з моменту звернення до УПФ в м. Нетішині, а саме з 14 липня 2014 року.

Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення УПФ в м.Нетішині Хмельницької області від 23 липня 2014 року № 5160/04 про відмову в зарахуванні ОСОБА_4 періодів роботи з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року, з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року до пільгового стажу за Списком №2.

Зобов'язано УПФ в м.Нетішині Хмельницької області зарахувати ОСОБА_4 періоди роботи з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року, з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року до пільгового стажу за Списком №2 і призначити йому пенсію з 14 липня 2014 року - з моменту звернення до УПФ в м.Нетішині Хмельницької області.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі УПФ в м.Нетішині Хмельницької області, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року працював в акціонерному товаристві управління будівництва «Хмельницької АЕС» на посаді монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій 5-го розряду, з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року - на тій же посаді в тих же умовах в ТОВ «Будівельно-монтажне управління №7 управління будівництва Хмельницької АЕС».

Посада, на якій працював позивач у вказані періоди, передбачена Списками № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановами Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року.

У квітні 2014 року позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 26 липня 2014 року УПФ в м.Нетішині Хмельницької області відмовило позивачу у призначені пенсії на пільгових умовах оскільки не зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року та з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року на посаді монтажника монтажу стальних та залізобетонних конструкцій 5-го розряду у зв'язку з не проведенням атестації його робочих місць.

Судами також встановлено, що підприємство на якому працював позивач, тобто ПАТ "Управління будівництва Хмельницької АЕС", атестацію робочого місця позивача не проводило.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, тому її не проведення або невчасне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 жовтня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій із огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, яка набрала чинності 21 серпня 1992 року, затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, відповідно до якого атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Із Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Враховуючи те, що суб'єкт владних повноважень повинен діяти в межах наданих повноважень і відповідно до вимог закону та оскільки відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і 2 призначаються за результатами атестації робочих місць, тому відмова УПФ в м.Нетішині Хмельницької області зарахувати періоди роботи позивача на посаді монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій 5-го розряду з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року та з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року, яка включена до Списку № 2, до пільгового стажу внаслідок не проведення атестації цієї посади на підприємстві є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 7 квітня 2014 року (справа № 21-97а15), від 25 листопада 2014 року (справа № 21-519а14), від 10 березня 2015 року (справа № 21-51а15), від 17 березня 2015 року (справа № 21-585а14), від 14 квітня 2015 року (справа № 21-383а14), від 19 травня 2015 року (справа № 132/1749/14-а).

Отже суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку про визнання протиправним та скасування рішення УПФ в м.Нетішині Хмельницької області від 23 липня 2014 року про відмову в зарахуванні ОСОБА_4 періодів роботи з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року, з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року до пільгового стажу за Списком №2, зарахувавши до стажу роботи, який дає право на призначення пільгової пенсії, період роботи позивача на посаді монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій з 20 травня 1996 року по 01 жовтня 2000 року та з 01 жовтня 2000 року по 25 лютого 2005 року.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи, однак при ухваленні рішень судами першої та апеляційної інстанцій було допущено порушення норм матеріального права при задоволенні позовних вимог, ухвалені рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нетішині Хмельницької області задовольнити.

Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області, треті особи публічне акціонерне товариство "Управління будівництва Хмельницької АЕС", товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №7 управління будівництва Хмельницької АЕС» про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, зарахування періоду роботи до пільгового стажу відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 235 - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: