ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/46599/15

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Маринчак Н.Є., Приходько І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника відповідача-1 та відповідача-2 Мухи С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року

у справі № 815/4184/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» (далі - позивач, ТОВ «Легітайм-Грін»)

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач-1, ДПІ у Приморському районі м. Одеси)

та Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2, ДФС України)

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Легітайм-Грін» звернулось у липні 2015 доку до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання протиправними дії відповідача-1 щодо відмови ТОВ «Легітайм-Грін» у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з реєстром виданих та отриманих податкових накладних та зобов'язання відповідачів врахувати в обліку декларацію ТОВ «Легітайм-Грін» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а також відобразити наведені в них відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та в особовому рахунку ТОВ «Легітайм-Грін» станом на 20.07.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Легітайм-Грін» перебуває на податковому обліку з 11.05.2012 року та є платником податку на додану вартість.

Податкова звітність ТОВ «Легітайм-Грін» подається в електронному вигляді, відповідно до умов договору № 220620151 від 22.06.2015 року, укладеного із ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

На підставі зазначеного договору, позивачем засобами електронного зв'язку направлено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, за результатами обробки яких позивачем отримано квитанції № 1, в якій зазначено, що вказана декларація з додатками доставлена до податкового органу, однак документ не прийнято у зв'язку з тим, що не укладено договір з ДФС України про визнання податкової звітності.

Також встановлено, що податкова звітність від позивача з податку на додану вартість не прийнята у зв'язку з тим, що в період з 15.07.2015 року по 27.07.2015 року, згідно баз даних АІС «Податковий Блок» позивач перебував у стані « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а тому дію договору на передачу засобами електронного зв'язку від 22.06.2015 року, зупинено до встановлення обставин.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у податкового органу відсутні повноваження щодо зупинення дії договору про визнання податкової звітності, крім того, податковим органом не надано до суду доказів, що підтверджують факт відсутності позивача за його місцезнаходженням, який став підставою для зупинення дії договору в односторонньому порядку, а тому такі дії є протиправними.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про визнання протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо відмови ТОВ «Легітайм-Грін» у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних та зобов'язання відповідачів врахувати в обліку декларацію ТОВ «Легітайм-Грін» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, беручи до уваги наступне.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція № 233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

З метою подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку платник податків: отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на \\ТВ-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. При цьому ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (додаток 2) для засвідчення того, що платнику податків було повернуто його примірник договору (п. 5 розділу III Інструкції № 233).

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач 20.07.2015 року направив засобами електронного зв'язку до відповідача-1 податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

Відповідно до квитанції № 1 податкова декларація з додатками доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 20.07.2015 року в 17:36:01, однак документ не прийнято у зв'язку з тим, що не укладено Договір про визнання електронної звітності з ДФС України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.06.2015 року між позивачем та ДПІ у Приморському районі м. Одеси було укладено Договір про визнання електронних документів № 220620151, предметом даного договору згідно п. 1 є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або електронних носіях, як оригіналу. Цей договір підписаним податковим органом, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 від 22.06.2015 року о 12:57:43.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що правових підстав для відмови відповідачем-1 у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року не встановлено.

Окрім того, також зазначена відповідачем-1 причина відмови у прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2015 року, а саме: у зв'язку із тим, що в період часу з 15.07.2015 року по 27.07.2015 року згідно баз даних АІС «Податковий Блок» підприємство позивача перебувало у стані « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, а тому згідно доповідної записки від 08.07.2015 року № 570/07 посадові особи позивача не перебували за місцем знаходження і договір на передачу засобами електронного зв'язку від 22.06.2015 року було зупинено до встановлення обставин, правомірно не прийнята до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки відповідно до п. 3 Розділу 6 Договору від 22.06.2015 року договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів, а згідно п. 4 Розділу 6 того ж Договору передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку не надання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) посиленого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Таким чином, податковий орган сам визначив підставу для можливого розірвання договору в односторонньому порядку - це зміна платником податків місця реєстрації.

Судами зазначено, що згідно наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, станом на 22.07.2015 року, відомості про місцезнаходження позивача є підтвердженими, а саме: 65044, Одеська область, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 2, що відповідає реквізитам цього платника податків, які містяться в Договорі від 22.06.2015 року.

Крім того, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про те, що згідно Інструкції № 233 та умов Договору про визнання електронних документів № 220620151 від 22.06.2015 року, у податкового органу відсутні повноваження щодо зупинення дії договору.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача-1 щодо відмови ТОВ «Легітайм-Грін» у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних та зобов'язання відповідачів врахувати в обліку декларацію ТОВ «Легітайм-Грін» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних.

Однак, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни резолютивної частини постанови суду першої інстанцій з огляду на те, що абзац 2 та 3 резолютивної частини постанови містять не вірний висновок по суті вимог, оскільки резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). Вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Відповідні висновки суду можуть бути викладені в мотивувальній частині рішення з посиланням на абзац десятий частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, яка надає право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав позивача. У резолютивній частині відображається власне протиправність відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату. Суди повинні розглянути питання щодо протиправності відмови у прийнятті податкової декларації, незважаючи на те, в якій словесній формі сформульовані позовні вимоги позивача, якщо зі змісту таких вимог вбачається, що вони спрямовані на відновлення прав платника податків, порушених внаслідок такої відмови.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність зміни постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року шляхом заміни в резолютивній частині абзаців 2 та 3 наступного змісту: «Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області щодо відмови ТОВ «Легітайм-Грін» (код ЄДРПОУ 38147534) у прийнятті податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04655, м. Київ-53, Львівська площа 8) та Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, м. Одеса, Французький бульвар 7) врахувати в обліку декларацію ТОВ «Легітайм-Грін» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних» на абзац 2 наступного змісту: «Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних визнати такою, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» у день її фактичного отримання, а саме 20.07.2015 року».

Разом з тим, суд касаційної інстанції не може погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відобразити наведені в податковій декларації з додатками відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ «Легітайм-Грін» станом на 20.07.2015 року, оскільки ця вимога є похідною вимог про визнання протиправною відмову у прийнятті декларації з податку на додану вартість, та на стадії розгляду питання про визнання протиправною відмови у прийнятті декларації є передчасною.

Зазначене судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржуваних судових рішень взято до уваги не було.

Враховуючи викладене вище, рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати в частині задоволення позову про зобов'язання відобразити наведені в податковій декларації з додатками відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ «Легітайм-Грін» станом на 20.07.2015 року та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки судами повно та правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка. В частині про визнання протиправними дії відповідача-1 щодо невизнання податкової звітності та зобов'язання відповідачів вчинити певні дії судові рішення підлягають зміні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 167, 220-232Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року у справі № 815/4184/15 в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа 8) та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (65012, м. Одеса, Французький бульвар 7) відобразити наведені в декларації ТОВ «Легітайм-Грін» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних відомості в автоматизованих інформаційних системах, базах даних та по особовому рахунку ТОВ «Легітайм-Грін» станом на 20.07.2015 року - скасувати. В цій частині винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Змінити постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2015 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року, у справі № 815/4184/15, виклавши абзаци 2 та 3 її резолютивної частини в наступній редакції:

«Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області прийняти податкову декларацію товариства з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних, а податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та з реєстром виданих та отриманих податкових накладних визнати такою, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Легітайм-Грін» у день її фактичного отримання, а саме 20.07.2015 року».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: Н.Є. Маринчак

І.В. Приходько