ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/3810/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом голови Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання незаконною та скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року голова Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати незаконною постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про відновлення виконавчого провадження від 6 серпня 2015 року.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про відновлення виконавчого провадження від 6 серпня 2015 року ВП 27440206 як незаконну.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просять скасувати ухвалені ними судові рішення та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновків про задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області перебувало провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-31/10, виданого Вільнянським районним судом Запорізької області, а саме: про визнання дій голови Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області по вилученню з додатків до заяв позивачів фото розташування земельної ділянки як графічне зображення - протиправними; зобов'язання долучити до додатків заяв та направлення фото до відповідних органів згідно ст. 151 Земельного кодексу України; визнання незаконними та скасування рішення Гнаровської сільської ради від 28 січня 2010 року №13,14 про відмову щодо вибору земельних ділянок; зобов'язання надати їм дозвіл щодо вибору розташування земельних ділянок та задовольнити позовні вимоги.

Постановами державного виконавця від 9 листопада 2011 року, 23 листопада 2011 року на боржника накладено штраф за невиконання виконавчого листа.

13 лютого 2012 року державним виконавцем на адресу правоохоронних органів було направлено подання про вирішення питання щодо відкриття провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення.

13 березня 2012 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2013 року скасовано постанову від 13 березня 2012 року про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем 17 червня 2013 року прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження.

В подальшому постанову від 17 червня 2013 року було скасовано та винесено нову постанову про відновлення виконавчого провадження від 9 грудня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 3 червня 2015 року скасовано постанову державного виконавця від 9 грудня 2014 року про відновлення виконавчого провадження.

Внаслідок цього, постановою начальника відділу 6 серпня 2015 року скасовано постанову державного виконавця від 9 грудня 2014 року та зобов'язано останнього винести постанову про відновлення виконавчого провадження з урахуванням меж, визначених судом.

6 серпня 2015 року державним виконавцем прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження ВП №27440206.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що державний виконавець відновив виконавче провадження в порушення вимог чинного законодавства та в межах, що не відповідають визначеним в судових рішеннях, які мають для відповідача обов'язковий характер.

Проте, суд касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 49 9 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Частиною 3 статті 75 Закону №606-XIV передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Статтею 51 Закону №606-XIV закріплено процедуру відновлення виконавчого провадження, а саме: у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Вирішуючи справу суди зазначили, що державним виконавцем не було враховано визначених судовими рішеннями від 2 квітня 2013 року та від 10 квітня 2014 року, які набрали законної сили, меж відновлення виконавчого провадження, а саме: в частині невирішеного подання про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, скасування постанови про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду, вирішення питання щодо ініціювання звернення до суду із заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення в частині невиконаної вимоги про зобов'язання голови Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області надати позивачам право на обрання місця розташування земельної ділянки, та звернутись до суду, який видав виконавчий лист із заявою про зміну порядку та способу виконання судового рішення в цій частині, оскільки чинним законодавством, в редакції чинній на час виконання рішення суду, не передбачено право осіб самостійно обирати місце розташування земельної ділянки.

Колегія суддів вважає вказані висновки судів помилковими з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що при виконанні виконавчого листа №2а-31/10 на боржника -голову Гнаровської сільської ради ОСОБА_5 накладався штраф за невиконання рішення суду та надсилалось подання про порушення кримінальної справи.

Державний виконавець, не виконавши всі виконавчі дії з примусового виконання рішення суду та не взявши до уваги те, що постанова про накладення на боржника штрафу була скасована в судовому порядку, а подання про порушення кримінальної справи залишилось не вирішеним, передчасно на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження.

Встановивши вказані обставини, суд рішенням від 2 квітня 2013 року скасував постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-31/10.

Зі змісту вказаного рішення вбачається, що судом досліджувалось та встановлювалось саме правомірність дій державного виконавця щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-31/10 на підставі пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», а не встановлення меж відновлення виконавчого провадження.

Отже, виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій прийшли до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно та правильно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року у даній справі скасувати.

Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову голови Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман