ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"19" серпня 2015 р. м. Київ К/800/1352/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
при секретарі Ігнатенко О.В.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Товариство)
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2013
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013
у справі № 826/12522/13-а
за позовом Товариства
до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Центральний офіс)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Громницького Ю.П.,
відповідача - Шила М.Ю.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов подано про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000234120, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності у вигляді 601 331,30 грн. за порушення граничних строків сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013, у позові відмовлено.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами не надано належної оцінки дійсному стану розрахунків платника з бюджетом по податку на прибуток, що призвело од ухвалення неправильного по суті спору рішення.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи з'ясовано, що рішенням суду в адміністративній справі № 2а-11977/11/2670 (яке набрало законної сили 23.10.2012) було встановлено обов'язок позивача сплатити податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 1 112 304 079 грн.
З урахуванням сплати позивачем до бюджету податку на прибуток у сумі 300 000 000 грн. та з огляду на наявну у Товариства переплату з цього податку в сумі 608 392 448,26 грн. станом на 02.11.2012 податковий борг платника з податку на прибуток складав 203 911 630,74 грн., який позивач просив розстрочити та/або погасити за рахунок надміру сплачених коштів з рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України.
До зазначеної переплати з податку на прибуток (яку було спрямовано на часткове погашення заборгованості платника) увійшли кошти в сумі 6 013 313,02 грн., які були сплачені Товариством до бюджету за платіжним дорученням від 12.09.2012 № 8317 за кодом бюджетної класифікації 11020500, передбаченим для сплати податку на прибуток іноземних юридичних осіб, однак були зараховані Інспекцією на рахунок ГУ Держказначейства, який призначений для сплати до Державного бюджету України податку на прибуток підприємств і організації, що перебувають у державній власності.
За проханням Товариства, викладеним у листі від 08.11.2012 № 7-6293/1.2-12, 09.11.2012 Інспекція зарахувала кошти в сумі 6 013 313,02 грн. на рахунок, визначений платником у платіжному дорученні, тобто на оплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб; наслідком цього стало збільшення податкового боргу платника з податку на прибуток на вказану суму.
З огляду на факт погашення зазначеної недоїмки за платіжним дорученням від 29.11.2012 № 11084 (тобто із затримкою на 20 календарних днів) позивачеві було нараховано штраф у сумі 601 331,30 грн. в порядку статті 126 Податкового кодексу України (далі - ПК) згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні даного позову, попередні судові інстанції погодилися з правомірністю застосування такого штрафу. Однак при цьому судами було проігноровано, що згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, підставою для відповідальності платника в порядку наведеної норми є несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у законодавчо визначений строк.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі - БК) податок на прибуток підприємств належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК).
Згідно із частиною п'ятою статті 45 БК податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Як вбачається з установлених судами обставин даної справи, грошові кошти у сумі 6 013 313,02 грн. були сплачені платником до бюджету за платіжним дорученням від 12.09.2012 № 8317, а відтак не можуть вважатися недоплатою. Адже такі кошти зараховуються на єдиний казначейський рахунок, а тому зміна коду бюджетної класифікації під час їх подальшого обліку податковою інспекцією не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.
Наведене виключає законність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на реорганізацію Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити відповідача Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників в порядку процесуального правонаступництва.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Замінити Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників його правонаступником - Міжрегіональним головним управлінням Державної фіскальної служби - Центральним офісом з обслуговування великих платників в порядку процесуального правонаступництва.
2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити.
3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2013 у справі № 826/12522/13-а скасувати.
4. Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013 № 0000234120.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2294 грн. судового збору за подання адміністративного позову, 1147 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 3211,60 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько