ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" серпня 2015 р. м. Київ К/800/66377/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014

у справі № 804/2282/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Інвестицій" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 № 0005781501, згідно з яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 14 519 942 грн. за основним платежем та 3 629 986 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд підтримав правову позицію відповідача у справі щодо невідповідності даних податкової декларації з податку на прибуток Товариства за І півріччя 2012 року задекларованим платником показникам податкової звітності за 2011 рік та вимогам пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. Названу постанову мотивовано посиланням на положення пункту 6.1 статті 6, пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якими були запроваджені певні обмеження щодо врахування у складі валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у 2010 році, та на приписи пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень, пункту 150.1 статті 150 ПК, якими дозволено включення всіх сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, у тому числі й тих, щодо яких раніше існували обмеження.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі спору.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку податкової звітності Товариства з податку на прибуток за І півріччя 2012 року.

Результати цієї перевірки викладені в акті від 14.08.2012 № 2240/1501/63295902, в якому відображено висновок податкового органу про недотримання платником установленого пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК 25-відсоткового обмеження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, що підлягає відображенню у складі витрат платника у І півріччі 2012 року.

Також у вказаному акті зафіксовано, що задеклароване позивачем числове значення від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду у сумі 250 390 717 грн. не відповідає значенню цього показника, визначеному Товариством у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року (221 571 917 грн.).

Крім того, перевіркою встановлено відсутність у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року збитку від операцій з облігаціями у сумі 20 000 000 грн., який було перенесено до податкової звітності у І півріччі 2012 року.

Наведене, за висновком Інспекції, призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за розглядуваний звітний період на 14 519 942 грн.

Вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій, незважаючи на прийняття різних по суті спору рішень, у той же час помилково ототожнили від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток та від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами.

Слід зазначити, що чинне податкове законодавство України передбачає відокремленість обліку фінансового результату операцій з цінними паперами від операцій, що враховуються платником при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток. Такий фінансовий результат являє собою різницю між доходами та витратами платника виключно від операцій з цінними паперами, деривативами, корпоративними правами. У той же час об'єкт оподаткування податку на прибуток включає: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 ПК, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 ПК, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 ПК; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України (стаття 134 ПК).

Отже, особливості відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування у податковому обліку платника не поширюються на відокремлений облік його фінансового результату від операцій з цінними паперами.

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами визначено у пункті 153.8 статті 153 ПК.

Так, згідно з правилами, наведеними у цьому пункті, якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Відповідно до пункту 150.1 статті 150 ПК якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012 - 2015 роках таким чином: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік), то сума цього значення підлягає включенню до витрат: звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

Таким чином, наведеною нормою ПК встановлено 25-відсоткове обмеження при відображенні від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, що має відмінну правову природу від юридичної сутності від'ємного фінансового результату платника від операцій з цінними паперами.

А відтак зазначене правило не підлягає застосуванню при оцінці правомірності відображення платником збитку від операцій з цінними паперами, одержаного за попередні звітні періоди, у податковій декларації за І півріччя 2012 року.

У той же час підставою для донарахування платникові оспорюваного грошового зобов'язання з податку на прибуток також слугували факти невідповідності суми збитків від операцій з цінними паперами, які були задекларовані платником у попередніх звітних періодах та перенесені до податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року. Сума такої невідповідності склала 20 000 000 грн. за операціями з облігаціями та 28 818 800 грн. за операціями з акціями та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Пояснень щодо причин виникнення такої розбіжності у ході вирішення даного спору Товариством не надано; доказів на спростування цього висновку Інспекції позивачем не представлено.

В силу ж вимог частини першої статті 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

А відтак сума збитку у рядку 1.1 додатку ЦП до декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року має складати 97 036 358 грн. (347 067 464 грн. - 222 531 905 грн. - 221 571 917 грн.), а значення рядка 2 та рядка 2.3 - дорівнювати нулю.

Втім оскільки у будь-якому разі за результатами діяльності у І півріччі 2012 року у позивача не виникло доходу від продажу цінних паперів, який збільшує оподатковуваний дохід платника відповідно до вимог пункту 153.8 статті 153 ПК, то підстави для збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на прибуток відсутні.

Допущені судами порушення норм матеріального права, покладені в основу прийняття судових рішень зі справи, тягнуть скасування прийнятих судових рішень, у тому числі й оскаржуваної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, якою в основу прийняття правильного по суті спору рішення покладено невірне правозастосування та неправильні висновки.

За таких обставин Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі № 804/2282/13-а скасувати.

3. Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 № 0005781501.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько