ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

"18" грудня 2015 р.                               м. Київ                                        К/800/39816/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Години Наталії Іванівни до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий банк» Гончарова Сергія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Години Наталії Іванівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року Година Н.І. звернулась до суду з вказаним позовом, у якому з урахування уточнених позовних вимог просила:

визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий банк» Гончарова С.І. про визнання нікчемними трансакцій та правочинів у частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) «Планер» № 45031 від 07.07.2014, яке оформлено наказом № 6 від 18.11.2014;

зобов’язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати кошти в розмірі 187000,00 грн. за вкладом, які внесено за договором банківського вкладу № 45031 від 07.07.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Година Н.І., посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 07.07.2014 між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий банк» (далі – банк) та Годиною Н.І. (далі - вкладник) укладено договір банківського вкладу (депозит) «Планер» № 45031, за умовами якого банк приймає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у розмірі 187000,00 грн. у тимчасове строкове користування на строк до 11.08.2014 та зобов'язується сплачувати проценти за його користування у розмірі, встановленому п. 1.2 договору.

Відповідно до платіжного доручення № TR.59329.20664.85. від 07.07.2014 ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий банк» прийняв від Години Н.І. кошти в сумі 187000,00 грн. з призначенням платежу – перерахування коштів на депозитний рахунок згідно договору № 45031 від 07.07.2014.

Постановою Правління Національного банку України від 14.08.2014 № 491 «Про віднесення ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 14.08.2014 № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» з 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова С.І.

Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» від 30.10.2014 № 34 створено комісію щодо визнання нікчемними правочинів (договорів) банківських вкладів (депозитів), які обліковуються на балансі банку.

Згідно з протоколом засідання комісії від 10.11.2914 щодо визнання нікчемними вкладів, визнано нікчемними правочини, згідно додатку № 1, зокрема правочин, укладений між ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та позивачем (договір).

Постановою Правління Національного банку України від 10.11.2014 № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» відкликано банківську ліцензію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.11.2014 № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» розпочато процедуру ліквідації банку з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання, з 13.11.2014. Призначено уповноважену особу Фонду строком на один рік з 13.11.2014 по 12.11.2015 включно.

З виписки протоколу засідання виконавчої дирекції Фонду від 1811.2014 № 237/14, вбачається, що тимчасово обмежено (заблоковано) виплати по деяких записах у базі даних про вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які внесені у період з 01 по 16 липня 2014 року, з метою недопущення можливого протиправного відшкодування виплат по зазначеним записам за рахунок коштів Фонду.

18.11.2014 уповноваженою особою Фонду прийнято наказ № 6 «Про визнання нікчемними транзакцій та правочинів», відповідно до якого визнано нікчемними договори, зазначені у додатку. Згідно з наказом визнано нікчемними всі транзакції та правочини (договори), згідно переліку, що додається, до якого включено і договір вкладу, укладений між Годиною Н.І. та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий банк».

Листом від 03.12.2014 № 001/533 довірену особу позивача повідомлено, що за результатами проведеної перевірки виявлено правочини, які є недійсними (нікчемними). Зазначено, що позивачем вчинено правочин виключно з метою штучного створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів. Правочин спрямований на задоволення державними коштами. У зв'язку з викладеним, договір та операції з внесення та перерахування грошових коштів на рахунку, відкритому на виконання договору, є нікчемними відповідно до статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що укладання договору банківського вкладу та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на ім'я позивача, здійснено з метою створення обов'язку Фонду щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, а отже такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, а відповідно порушують публічний порядок та є нікчемними.

Суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суду першої інстанції та зазначив, що вказана судом обставина не доведена, відсутні докази, які б могли свідчити про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та банком. Проте, з урахуванням не вірно обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Згідно із статтею 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований статтею 27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа, як зазначено в частині 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

За змістом частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в статті 228 Цивільного кодексу України, за змістом частини першої якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов’язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов’язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб’єкта владних повноваження не є обґрунтованим.

Відповідно до пункту 2.9 Інструкції про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 року № 174, банк (філія, відділення) зобов’язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівник а банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

На підтвердження факту внесення грошових коштів на рахунок до банку позивач надав належним чином оформлений документ банківської установи, який свідчить про те, що грошові кошти відповідно до укладеного договору внесені. Факт отримання банком коштів не заперечується і відповідачем.

Враховуючи, що вищенаведеними обставинами спростовується твердження відповідачів про нікчемність укладеного між позивачем та банком правочину, рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним правочину, укладеного між Годиною Н.І. та банком № 45031 від 07.07.2014, є протиправним, а тому воно у спірній частині підлягає скасуванню.

З наведеного слідує висновок, що за відсутності підстав нікчемності правочину Уповноважена особа Фонду Гончаров С.І. зобов’язаний був надати до Фонду інформацію щодо вкладника Годину Н.І., стосовно якої необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Що стосується позовної вимоги про зобов’язання Фонду гарантування вкладів відшкодувати 187000,00 грн. за її вкладом, колегія суддів приходить до висновку про те, що така вимога є передчасною з урахуванням того, що чинним законодавством України визначена відповідна процедура виплати таких грошових коштів.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Оскільки в Переліку вкладників відсутні дані про позивача, оскільки такі відомості уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончаровим С.І. не були подані, відсутні підстави для зобов’язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати позивачу грошові кошти.

Разом з тим, такому відшкодуванню передує подання Уповноваженою особою Фонду до Фонду інформації щодо конкретного вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в банку за рахунок Фонду.

Враховуючи, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить, та з урахуванням процедури, визначеної законодавством України, яка повинна бути здійснена з метою реального повернення грошових коштів за вкладом, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» подати до Фонду інформацію про Годину Н.І. як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

За змістом статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, але судами допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 220 222 223 229 230 231 КАС України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Години Наталії Іванівни – задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2015 року – скасувати.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий банк» Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемними трансакцій та правочинів у частині визнання договору банківського вкладу (депозиту) «Планер» № 45031 від 07.07.2014, яке оформлено наказом № 6 від 18.11.2014.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» включити Годину Наталію Іванівну до переліку вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про Годину Наталію Іванівну як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 238 239-1 КАС України.

Судді: