ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року м. Київ К/800/47193/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Борисенко І.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року

у справі № 804/5784/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест-Укрмонтажхімзахист»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трест-Укрмонтажхімзахист» (далі - ТОВ «Трест-Укрмонтажхімзахист»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області; відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення № 6643 від 26 лютого 2015 року в частині непогодження застосування податкового компромісу щодо податкового повідомлення-рішення № 0000382203 від 28 квітня 2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 223 641,00 грн. за основним платежем; зобов'язати відповідача здійснити розгляд заяви про досягнення податкового компромісу ТОВ «Трест-Укрмонтажхімзахист» у відповідності до вимог підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України); визнати обов'язковим застосування процедури податкового компромісу щодо податкового повідомлення-рішення № 0000382203 від 28 квітня 2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 223 641,00 грн. за основним платежем.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 6643 від 26 лютого 2015 року в частині непогодження застосування податкового компромісу щодо податкового повідомлення-рішення № 0000382203 від 28 квітня 2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 223 641,00 грн. за основним платежем. Зобов'язано ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснити розгляд заяви про досягнення податкового компромісу ТОВ «Трест-Укрмонтажхімзахист» у відповідності до вимог підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України. Присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в розмірі 36,54 грн., сплачені платіжним дорученням № 234 від 27 квітня 2015 року. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а постановлені у справі судові рішення залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Трест-Укрмонтажхімзахист» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт № 248/223/32218934 від 03 лютого 2014 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000382203 від 28 квітня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 244 167,00 грн. (223 641,00 грн. - основний платіж, 20 527,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення № 0000042203 від 10 лютого 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 238 338,50 грн. (193 760,00 грн. - основний платіж, 44 578,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Не погодившись з названими актами індивідуальної дії, товариство оскаржило їх в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі № 804/9017/14 податкові повідомлення-рішення № 0000382203 від 28 квітня 2014 року та № 0000042203 від 10 лютого 2014 року визнано протиправними та скасовано.

До часу набрання цим судовим рішенням законної сили 16 лютого 2015 року платник звернувся до податкового органу із заявою про застосування податкового компромісу, сплативши платіжним дорученням № 133 від 25 лютого 2015 року грошове зобов'язання за ним.

Втім, у задоволенні заяви позивача в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 223 641,00 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0000382203 від 28 квітня 2015 року відмовлено з тих мотивів, що за змістом положень пункту 2.1 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 17 січня 2015 року № 13, (далі - Методичні рекомендації) процедура податкового компромісу поширюється виключно на грошові зобов'язання з податку на прибуток, нараховані у зв'язку із завищенням платником витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. В свою чергу, в даному випадку підставою для збільшення товариству спірної суми грошового зобов'язання став виявлений перевіркою факт заниження платником доходів.

Суди попередніх інстанцій цілком обґрунтовано не погодились з такими доводами контролюючого органу, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

За змістом пункту 3 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України документальна позапланова перевірка проводиться виключно з питань, які стосуються витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суми завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, у межах процедури досягнення податкового компромісу.

Для цілей застосування податкового компромісу наведені законодавчі приписи під заниженням податкових зобов'язань розуміють неправомірне формування платником податків даних податкового обліку (формування податкового кредиту з податку на додану вартість або витрат з податку на прибуток) у податкових періодах до 1 квітня 2014 року, що призвело до заниження належних до сплати сум податкових зобов'язань.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Таким чином, ПК України передбачено два способи застосування процедури податкового компромісу: шляхом подання платником уточнюючого розрахунку, в якому відображаються самостійно виявлені суми заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість; шляхом подання заяви до податкового органу про застосування податкового компромісу щодо вже нарахованих, однак неузгоджених грошових зобов'язань з названих видів податків.

При цьому ПК України чітко встановлено обмеження щодо можливості уточнення платником виключно суми заниженого податкового кредиту з податку на додану вартість та/або витрат з податку на прибуток. Тобто, занижені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та занижені суми оподатковуваного доходу в уточнюючих розрахунках, поданих платником у процедурі застосування податкового компромісу, відображенню не підлягають.

Втім, ПК України не встановлює відповідних обмежень у випадку застосування процедури податкового компромісу за заявою платника до податкових повідомлень-рішень, щодо яких триває процедура адміністративного чи судового оскарження.

Відтак, у цьому випадку компроміс може застосовуватись до податкових зобов'язань з податку на прибуток незалежно від підстав їх донарахування - як у разі завищення витрат, так і у випадку заниження доходів.

Аналогічний порядок застосування процедури податкового компромісу передбачений і пунктом 3.1 Методичних рекомендацій, згідно з яким обмеження щодо досягнення компромісу виключно з підстав завищення витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено для випадків, визначених у абзацах 1 та 2 пункту 2.2 цих Методичних рекомендацій (випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток). Стосовно ж випадків неузгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та/або податку на додану вартість, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, відповідних обмежень не встановлено.

Отже, здійснене відповідачем тлумачення наведених законодавчих норм не ґрунтується на їх змісті, а тому не може бути розцінене як належна підстава для відмови платнику в застосуванні податкового компромісу щодо оспорюваної суми грошового зобов'язання з податку на прибуток. Наведене зумовлює правильність оскаржуваних судових актів у частині задоволення позову щодо визнання протиправним і скасування рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу у відповідній частині.

Водночас суди безпідставно задовольнили позовну вимогу товариства про зобов'язання відповідача здійснити розгляд заяви про досягнення податкового компромісу та прийняти рішення відповідно вимог чинного законодавства України, позаяк наведена вимога не сприяє захисту порушеного права платника, яке є відновленим за наслідками визнання судом незаконності відмови податкового органу в застосуванні податкового компромісу.

За правилами статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року змінити в частині задоволення позову про зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області здійснити розгляд заяви про досягнення податкового компромісу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест-Укрмонтажхімзахист» у відповідності до вимог підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та прийняти рішення відповідно вимог чинного законодавства України.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Борисенко І.В.

Олендер І.Я.