ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2016 року м. Київ справа № 800/346/16

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді: Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й., Черпака Ю.К., Штульман І.В.,

за участю секретаря судового засідання Крапивки Л.А., представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Карлаша Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії по розгляду скарги і надання вмотивованої відповіді,

встановив:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ВККС, яка виразилась у неналежній перевірці звернення від 2 лютого 2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5.;

зобов'язати відповідача розглянути зазначену скаргу та надати вмотивовану відповідь по суті поставлених питань.

Вказував на те, що звернення на дії судді розглянуто формально. Рішення про його повернення, ухвалене членом ВККС ОСОБА_4, не відповідає Інструкції з розгляду звернень у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, затверджене наказом від 30 грудня 2015 року № 93, згідно якої відповідь на звернення має бути мотивованим та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. На його переконання, були всі правові підстави притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності за порушення, допущені при винесенні судових рішень про надання дозволу на проведення обшуку.

В запереченні проти позову представник відповідача вказує на правомірність прийнятого рішення членом Комісії від 11 лютого 2016 року, яким скаргу ОСОБА_3 повернуто, оскільки таке звернення не відповідало вимога, передбаченим статтею 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У судовому засіданні представники позивачки вимоги, викладені в позовній заяві, підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що член ВККС діяв в межах і спосіб, передбачений законом.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з таких підстав.

За висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 6 липня 2016 року (справа № 21 - 1640а16), як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованої особи, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визначення бездіяльності протиправною необхідно встановити конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Наявні у справі докази не дають підстав вважати, що ВККС при здійсненні перевірки скарги ОСОБА_3 від 2 лютого 2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5., допустила протиправну бездіяльність. Підстави та порядок здійснення дисциплінарного провадження, застосування до судді дисциплінарної відповідальності визначається Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів».

За своїм змістом Комісія є постійно діючим колегіальним органом у системі судоустрою України (частина перша статті 100 Закону № 2453-VІ). Повноваження цього органу наведені у статті 101 вище згаданого Закону, згідно яких, зокрема пунктів 10, 11 частини першої, ВККС розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів з підстав, визначених статтею 92 цього Закону, приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів.

В той же час за правилами частини шостої статті 93 Закону перевірку скарг (заяв) на прийнятність до розгляду проводиться членом ВККС, що здійснює дисциплінарне провадження, або за дорученням такого члена органу, інспектором органу, що здійснює дисциплінарне провадження.

Звернення повертається без розгляду, якщо:

1) звернення не відповідає визначеним цим Законом вимогам;

2) звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;

3) наведені у зверненні відомості стосуються тільки поведінки учасників процесу, працівників апарату суду або інших осіб;

4) у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв'язку зі смертю;

5) звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;

6) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються, вже були предметом перевірки і щодо них у дисциплінарному провадженні прийнято рішення.

Як зазначено в абзаці третьому пункту 14.2.2 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 8 червня 2011 року N 1802/зп-11(з подальшими змінами і доповненнями), звернення повертається без розгляду у випадках, передбачених абзацом другим частини шостої статті 93 Закону № 2453-VІ, членом ВККС, про що постановляється ухвала, копія якої разом зі скаргою (заявою) направляються заявнику за реєстраційним номером звернення.

Виходячи зі змісту вказаних норм Закону, член ВККС наділений владними управлінськими функціями, тому відповідно до частини першої статті 2 КАС України він відноситься до суб'єктів владних повноважень, дій (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Згідно доказів, зібраних у справі, рішення про повернення звернення ОСОБА_3 від 2 лютого 2016 року, в якому ставилася вимога про притягнення судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5. до дисциплінарної відповідальності, прийнято одноособово членом Комісії.

З урахуванням встановлених обставин та норм матеріального права, ВККС не допустило бездіяльності у розгляді звернення ОСОБА_3

Безпідставні вимоги позивача і в частині зобов'язання Комісії розглянути скаргу позивача та надати мотивовану відповідь. Як зазначалося вище перевірка скарги на прийнятність здійснюється членом ВККС. У випадку незгоди з його рішенням чи дією вони можуть бути оскаржені у визначеному КАС України порядку. Повноваження ж Комісії при здійсненні дисциплінарного провадження щодо судді визначені у статтях 95, 96 Закону № 2453-VІ.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 -163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності, допущену при розгляді скарги від 2 лютого 2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддю Печерського районного суду м. Києва, зобов'язанні розглянути скаргу з наданням вмотивованої відповіді по суті звернення, за безпідставністю.

Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: