ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" травня 2016 р. м. Київ К/800/37567/15
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представника відповідача Кинали Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві
на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2015 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року
у справі № 826/5597/15
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Мегаполіс» (далі - позивач, ТОВ «ТВК «Мегаполіс»)
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ТВК «Мегаполіс» звернулось у березні 2015 року до суду з позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому просило: визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТВК «Мегаполіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Геліос Люкс» за серпень 2014 року; визнати протиправними дії відповідача щодо коригування (зменшення) в базах даних державної податкової служби, зокрема АІС «Податковий блок» сум податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ТВК «Мегаполіс» по взаємовідносинам із ТОВ «Геліос Люкс» на загальну суму 509 350,00 гривень за серпень 2014 року; визнати протиправними дії відповідача щодо коригування (зменшення) в базах даних державної податкової служби, зокрема АІС «Податковий блок» сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «ТВК «Мегаполіс» по взаємовідносинам із контрагентами-покупцями на загальну суму 553 742,00 гривні за серпень 2014 року; зобов'язати відповідача відновити в базах даних державної податкової служби, зокрема АІС «Податковий блок» показники податкової звітності позивача за серпень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість та були відкориговані (зменшені) на підставі акту № 3180/26-53-22-03-21/39116219.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТВК «Мегаполіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Геліос Люкс» за серпень 2014 року; визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо коригування (зменшення) в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих ТОВ «ТВК «Мегаполіс» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року; зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані ТОВ «ТВК «Мегаполіс» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Враховуючи те, що касатор-відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем дані рішення не оскаржено, касаційна інстанція не знаходить необхідності аналізувати решту судових рішень, перевіряючи їх законність та обґрунтованість. В силу положень ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства Україну касаційний перегляд здійснюється в межах касаційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем на підставі наказу від 28.11.2014 року № 86, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача по взаємовідносинам із платниками податків ТОВ «Геліос Люкс» за період серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 12.12.2014 року № 3180/26-53-22-03-21/39116219.
У висновках акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201 ПК України, а саме завищено податковий кредит по взаємовідносинам із ТОВ «Геліос Люкс» за серпень 2014 року на суму 509 350,00 гривень та п. 187.1 ст. 187 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань на загальну суму 553 742,00 гривні з контрагентами-покупцями.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що дії відповідача по проведенню перевірки позивача суперечать приписам ПК України. Крім того, суди дійшли висновку, що відповідач зобов'язаний відновити в АІС «Податковий блок» інформацію про задекларовані ТОВ «ТВК «Мегаполіс» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2014 року, оскільки висновки акту перевірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість, та, оскільки в АІС «Податковий блок» підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними з огляду на таке.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
За змістом п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу.
Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При цьому слід враховувати, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.
Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.
В розглядуваній ситуації спірну перевірку проведено відповідно до наказу № 86 від 28.11.2014 року, а також направлення № 1752 від 01.12.2014 року, які 01.12.2014 року були вручені представнику ТОВ «ТВК «Мегаполіс» Поповичу М.В. Останнім, в свою чергу, посадових осіб відповідача до проведення перевірки допущено, що підтверджується актом документальної позапланової виїзної перевірки від 12.12.2014 року № 3180/26-53-22-03-21/39116219.
Таким чином, правові наслідки оспорюваних дій в наведеному випадку є вичерпаними, їх оскарження не сприяє відновленню порушених прав позивача, що, відповідно, виключає можливість задоволення позовних вимог в цій частині.
Крім того, згідно п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Відповідно до ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акту такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.
Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2 згаданої статті).
Отже, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків, а такий акт, відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Відтак дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
На підставі аналізу вказаних норм права колегія суддів дійшла висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовано ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до ІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.
Наведене відповідає практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 09.12.2014 року у справі № 21-511а14, від 03.11.2015 року у справі № 21-99а15, від 04.11.2015 року № 21-597а15.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але судами попередніх інстанцій допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанцій встановлені повно та правильно, але суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень в частині задоволення позовних вимог, суд касаційної інстанції згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині, з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову в цій частині.
З огляду на викладене, касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувані судові рішення скасуванню у вказаній вище частині з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160,167, 220-232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі № 826/5597/15 в частині задоволення позовних вимог про: визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Мегаполіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос Люкс» за серпень 2014 року; визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві щодо коригування (зменшення) в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Мегаполіс» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року; зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві відновити в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларовані товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Мегаполіс» у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року - скасувати, в цій частині прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько