ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2016 р. м. Київ К/800/37376/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп" (далі - Товариство)

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2015

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015

у справі № 808/7330/14

за позовом Товариства

до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів і зборів України (далі - Інспекція)

про скасування наказу.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ Інспекції від 24.10.2014 № 559 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015, у позові відмовлено.

Судові акти посиланням на приписи підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) мотивовані тим, що у прийнятті оспорюваного наказу відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Товариства, в якій воно просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що оспорюваний наказ оформлений з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки не містить інформації про кримінальну справу, в рамках якої призначено податкову перевірку; стверджує, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.01.2015 у справі № 335/15180/14-к скасовано постанову слідчого, яка слугувала підставою для прийняття Інспекцією спірного наказу, у зв'язку з чим останній є незаконним.

У запереченні на касаційну скаргу Інспекція зазначає про правильність і обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що на виконання постанови слідчого з ОВС ВКР СУФР МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП майора податкової міліції Юсупова Р.Ш. від 21.10.2014 у рамках кримінального провадження № 32014110110000190 відповідачем було видано спірний наказ, за яким призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань:

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ за липень 2014 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Таліс Плюс» в червні 2014 року, що мали вплив на формування податкового кредиту за липень 2014 року;

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ за липень та серпень 2014 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Антарес» в липні 2014 року, що також мали вплив на формування податкового кредиту за серпень 2014 року;

своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету ПДВ за серпень 2014 року по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «НК Партнер» в серпні 2014 року.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині третій статті 2 КАС наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Оцінюючи оспорюваний наказ Інспекції на предмет відповідності наведеним критеріям, суди попередніх інстанцій керувалися положенням підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК (у редакції, що діяла на момент призначення цієї перевірки), за змістом якого документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 40 Кримінального процесуального кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) слідчий уповноважений призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом.

Дійсно, зі змісту наведених норм вбачається імперативний обов'язок податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальній справі. При цьому виконання такого обов'язку не передбачає дослідження органом податкової служби підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка дій слідчого щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінальної справи здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

Водночас незаконність постанови слідчого щодо призначення перевірки, установлена у рамках кримінального процесу, виключає й правомірність наказу податкового органу про призначення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів даної справи, ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.01.2015 у справі № 335/15180/14-к скасовано постанову слідчого з ОВС ВКР СУФР МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП майора податкової міліції Юсупова Р.Ш. від 21.10.2014. У прийнятті цієї ухвали суд виходив з того, що кримінальне провадження № 32014110110000190 було відкрито на підставі акта перевірки від 12.02.2014 № 59/28-04-42/37221323 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2012. У зв'язку з цим судом зроблено висновок про безпідставність призначення слідчим у межах цього кримінального провадження іншої податкової перевірки за інший період та з іншими контрагентами.

Оскільки визнана судом в установленому порядку незаконність призначення податкової перевірки виключає законність оспорюваного податкового наказу, то Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувані судові акти та задовольнити позов.

Згідно з частинами першою, третьою статті 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання даного адміністративного позов, складала 73,08 грн., за подання апеляційної скарги - 36,54 грн. та за подання касаційної скарги - 51,16 грн. Надміру сплачений позивачем судовий збір не підлягає розподілу у порядку статті 94 КАС. У разі наявності підстав для повернення судового збору, відмінних від тих, що передбачені статтею 7 Закону України «Про судовий збір», це питання вирішується в позасудовому порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів».

Керуючись статтями 94, 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжнафтопродуктгруп" задовольнити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15.12.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі № 808/7330/14 скасувати.

3. Позов задовольнити. Визнати протиправним і скасувати наказ спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів і зборів України від 24.10.2014 № 559 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства».

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів і зборів України судовий збір в сумі 160,78 грн. (сто шістдесят гривень 78 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько