ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м. Київ П/ 800/4/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),

суддівМалиніна В.В.,

Стародуба О.П., Ситникова О.Ф., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю представника позивача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Громадської організації (далі - ГО) «Захист Українського Народу» до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, третя особа - Голова Національного банку України ОСОБА_8, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ГО «Захист Українського Народу» звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії Президента України Порошенка П.О., посилаючись на те, що при внесенні подання в порядку статті 106 Конституції України щодо призначення Верховною Радою України на посаду Голови Національного банку України ОСОБА_8 відповідачу було достеменно відомо про недостовірність даних в її автобіографії та відомостях про трудову діяльність, що унеможливлює перебування останньої на вказаній посаді. Проте, Президентом України вчиняється протиправна бездіяльність, що полягає у невиконанні обов'язку внести подання про звільнення з посади Голови Національного банку України ОСОБА_8 Просила зобов'язати Президента України Порошенка П.О. внести до Верховної Ради України подання про звільнення ОСОБА_8 з посади Голови Національного банку України.

В запереченнях на позов представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року позов залишено без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду.

Постановою Верховного Суду України від 24 листопада 2015 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року, а справу передано на розгляд до Вищого адміністративного суду України, у зв'язку з тим, що суд не з'ясував чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення, якщо вони мали місце, при цьому слід мати на увазі, що явище бездіяльності є триваючим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Судом встановлено, що за результатами розгляду подання Президента Верховна Рада України постановою від 19 червня 2014 року № 1530-VІІ призначила ОСОБА_8 Головою Національного банку України.

Не погоджуючись з такими діями Президента України, ГО «Захист Українського Народу» вказує, що нею заявлено позов з метою захисту спільного публічно-правового інтересу, у зв'язку з тим, що матеріалами службового розслідування, опублікованого на сайті rbc.ua 02 червня 2015 року, встановлено, що ОСОБА_8 подала Президенту та Верховній Раді України недостовірні відомості про себе - вона не мала права претендувати на посаду Голови Національного банку України, оскільки мала загальний стаж роботи на керівних посадах в банках лише 9 років 8,5 місяців замість необхідних 10 років, як це встановлено статтею 18 «Про Національний банк України».

Аналогічний позов заявлявся ОСОБА_10 і ОСОБА_11, ОСОБА_6 приймав участь у справі, як третя особа. Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

За наслідками перегляду цього судового рішення, Верховний Суд України постановою від 01 грудня 2015 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про перегляд рішення.

Верховний Суд України виходив з наступного.

Відповідно до статті 55 Конституції України будь-яка особа має право звернутися до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Голова Національного банку України очолює Правління центрального банку держави, керує його діяльністю, одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за таку діяльність (статті 16, 19 Закону № 679-XIV).

Однією з конституційно-правових гарантій діяльності Національного банку України щодо забезпечення стабільності грошової одиниці України є передбачений пунктом 18 частини першої статті 85 Конституції України особливий порядок призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України Верховною Радою України за поданням Президента України.

Зазначене положення Конституції України передбачає досягнення згоди між Президентом України і Верховною Радою України у вирішенні питання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України.

При цьому рішення Верховної Ради України з цього кадрового питання є правовим актом індивідуальної дії, право оскаржити який мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таке ж правило має застосовуватись і тоді, коли оскаржуються дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з підготовкою та прийняттям правового акта індивідуальної дії.

Позивач не належить до суб'єктів правовідносин, які виникають у зв'язку з призначенням чи звільненням Голови Національного банку України, а тому внесення Президентом до Верховної Ради України подання про призначення ОСОБА_8 на посаду Голови Національного банку України, а також невжиття ним заходів щодо звільнення цієї особи з посади не порушують прав, свобод або інтересів позивачів.

Враховуючи, що ГО «Захист Українського Народу» звернулась до суду з однопредметним позовом, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову з наведених підстав.

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

У задоволенні позову Громадської організації «Захист Українського Народу» до Президента України Порошенка Петра Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні відмовити.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді В.В. Малинін О.П. Стародуб О.Ф. Ситников Ю.К. Черпак