ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м.Київ К/800/40213/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання поновити виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неправомірного ігнорування заяви представника позивача про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з одночасним зобов'язанням відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 07 жовтня 2009 року з урахуванням усіх перерахунків та індексації пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про неправомірність дій відповідача щодо не розгляду його заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, порушуючи таким чином його конституційні права як громадянина України на отримання пенсії.

Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду першої інтонації мотивовано тим, що документ, який надійшов до Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області поштою у вигляді копії заяви про поновлення виплати пенсії, не засвідченої у встановленому законодавством порядку, не може вважатися заявою на призначення/перерахунок пенсії або заявою про виплату пенсії, та не повинна розглядатися спеціалістами управління, оскільки оформлення та подання даного документу здійснено з порушеннями вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року задоволено апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2; скасовано постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено; визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2; зобов'язано відповідача поновити позивачу з 29 жовтня 2013 року нарахування і виплату пенсії за віком, з урахуванням перерахунків та індексації, за вказаний період.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із наявності у позивача права на відновлення виплати раніше призначеної пенсії у зв'язку з тим, що рішенням Конституційного Суду України №25-пр/2009 визнано неконституційними положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якими позивачеві було припинено виплату пенсії, тому виплата пенсії ОСОБА_2 має бути поновлена протягом 10 днів з моменту звернення із заявою.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року, постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що наявність рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року у справі №1-23/2009 не є безумовною підставою для поновлення конституційних прав позивача та поновлення виплати раніше призначеної йому пенсії, оскільки пенсійне законодавство передбачає особисте звернення пенсіонера у даному випадку до органів Пенсійного фонду України із чітко встановленим переліком відповідно оформлених документів.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціє та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином України, з 17 липня 1994 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Жовті Води Дніпропетровської області та отримував пенсію за віком.

03 лютого 2005 року ОСОБА_2 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області із заявою, в якій просив виплатити пенсію за 6 місяців наперед та зняти з обліку у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в США.

Атестатом від 04 лютого 2005 року підтверджується виплата ОСОБА_2 пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по 31 серпня 2005 року та зняття з обліку в Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області за місцем постійного проживання.

29 жовтня 2013 року представником позивача ОСОБА_3 направлено до Управління Пенсійного фонду України у м.Жовті Води Дніпропетровської області заяву про поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_2.

Відповідачем заяву про поновлення виплати пенсії позивачу отримано 03 листопада 2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, проте будь-якої відповіді позивачу та його представнику на зазначену заяву не надано.

Відповідно до ст.24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду України або за рішенням суду припиняється на весь час проживання за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.2 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Статтею 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені положення визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України визначено звернути увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших Законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття Закону про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданою фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними. З прийняттям рішення Конституційним Судом України від 07 жовтня 2009 року виключена така підстава для припинення пенсійних виплат як проживання пенсіонера за кордоном, що є підставою для поновлення конституційного права позивача на виплату пенсії, незалежно від місця його постійного проживання.

Як встановлено ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з дня набрання чинності Рішенням № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 12 травня 2015 року №21-180а15, від 19 травня 2015 року №21-168а15 та від 06 жовтня 2015 року №308/1088/14-а.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позивач, проживаючи в США, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання, про що вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009, яке є безумовною підставою для нарахування та виплати пенсії позивачу як особі, яка проживає за межами України. Крім того, поновлення виплати позивачу повинно здійснюватись з дня набрання чинності Рішення № 25-рп/2009, а саме з 07 жовтня 2009 року.

Відповідно до ст.225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року змінити, виклавши четвертий абзац резолютивної частини в такій редакції:

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області поновити ОСОБА_2 з 07 жовтня 2009 року нарахування і виплату пенсії за віком, з урахуванням перерахунків та індексації, за вказаний період.».

В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст.237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді