ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2016 року м. Київ справа № 800/408/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я.

Розваляєвої Т.С.

Цуркана М.І.

Черпіцької Л.Т.

за участю:

секретаря Маджар О.М.

представника позивача ОСОБА_5

представника відповідача Карлаша Д.О.

представника третьої особи Семененка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_8 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа: Генеральна прокуратура України, про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року ОСОБА_8 звернулась до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) про визнання протиправним та скасування рішення від 02.10.2015 про відсторонення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8. від посади.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що чинним законодавством України не передбачено процедуру повторного відсторонення особи від посади. Водночас, позивач вважає, що не набула процесуального статусу підозрюваної, оскільки письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручено не Генеральним прокурором України чи його заступником, а слідчим прокуратури м. Києва Куташі Ю.Ю. Також позивач звернула увагу на те, що до клопотання про відсторонення судді від посади від 15.09.2015 були долучені виключно матеріали досудового слідства, хоча досудове розслідування вже було завершене і справа передана до суду. Зважаючи на викладене, а також на інші обставини справи, ОСОБА_8 обґрунтовує протиправність рішення Комісії від 02.10.2015 відсутністю ризиків, передбачених частиною першою статті 157 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2015 до участі у справі Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечили, просили у його задоволенні відмовити у зв'язку з правомірністю оспорюваного рішення Комісії від 02.10.2015.

Заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі і третьої особи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

Генеральний прокурор України звернувся до Комісії з клопотанням від 15.09.2015 № 17/7-12736-14 про відсторонення від посади судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8. строком на два місяці, яке відповідач отримав 21.09.2015.

Необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтована тим, що на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебував обвинувальний акт за обвинуваченням судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8. за частинами першою та другою статті 375 Кримінального кодексу (далі - КК) України. Відповідно до змісту вказаного клопотання Комісію було повідомлено про те, що ОСОБА_8 обвинувачується у постановленні завідомо неправосудного рішення (ухвалу) у справі № 757/23077/14-к, яким скасувала постанову старшого слідчого прокуратури міста Києва про відмову у задоволенні клопотання адвоката, зобов'язавши всупереч положенням чинного законодавства України слідчого прийняти рішення про закриття кримінального провадження № 42013110000000948. Також позивач постановила ухвалу в іншому кримінальному провадженні, якою відмовила в задоволенні клопотання старшого слідчого ГПУ про продовження строку тримання під вартою підозрюваного у вчиненні тяжких злочинів ОСОБА_10, звільнивши його з-під варти у залі судового засідання до закінчення терміну дії попереднього судового рішення, у зв'язку з чим підозрюваний зник з місця свого постійного проживання та переховується від органів досудового слідства.

За результатами розгляду клопотання від 15.09.2015 № 17/7-12736-14 Комісія прийняла рішення від 02.10.2015 № 64/вп-15, яким відсторонила ОСОБА_8 від посади судді Печерського районного суду міста Києва строком на два місяці у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.

Розглянувши вказане клопотання про відсторонення позивача від посади судді, Комісія дійшла висновку про те, що матеріали, додані до цього клопотання, підтверджують наявність передбачених частиною першою статті 157 КПК України ризиків. Так, відповідач погодився з доводами ГПУ про те, що, перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду міста Києва, ОСОБА_8 матиме можливість впливати на свідків, окремі з яких їй підпорядковуються (секретар і помічник судді), а також на інших осіб, що можуть бути допитані під час судового розгляду. Окрім того, ОСОБА_8 матиме доступ до матеріалів судових справ, у тому числі до тих, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні стосовно позивача, та іншої документації суду. Також Комісія взяла до уваги доводи клопотання про те, що позивач може іншим чином перешкоджати здійсненню кримінального провадження, зокрема, здійснюючи повноваження судді, уникати процесуальних дій у межах кримінального провадження стосовно неї.

На думку відповідача, мотиви, наведені Генеральним прокурором України у клопотанні про відсторонення ОСОБА_8 від посади судді, були обґрунтованими і належно підтвердженими матеріалами кримінального провадження, що містять докази, які можуть вказувати на вчинення позивачем кримінального правопорушення.

Крім того, приймаючи оспорюване у цій справі рішення, Комісія не встановила відомостей, які б свідчили про можливість настання негативних наслідків у випадку відсторонення ОСОБА_8 від посади судді.

Ураховуючи вищевикладене, Комісія дійшла висновку про відсторонення ОСОБА_8 від посади судді строком на два місяці.

Вважаючи рішення Комісії від 02.10.2015 № 64/вп-15 протиправним, ОСОБА_8 звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та оспорюваному рішенню відповідача, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до змісту частини четвертої статті 49 Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців.

У пункті 15.1 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням Комісії від 08.06.2011 № 1802/зп-11 (далі - Регламент), фактично відтворено наведені норми Закону та передбачено, що Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом № 2453-VI, та з урахуванням положень КПК України.

Статтею 154 КПК України визначені загальні положення відсторонення від посади. Відповідно до частини другої цієї статті відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Згідно з пунктом 15.5 Регламенту, якщо Комісією буде встановлено, що клопотання Генерального прокурора України подано без дотримання вимог частини другої статті 155 Кримінального процесуального кодексу України, таке клопотання повертається Генеральному прокурору України з повідомленням мотивів повернення, викладених у рішенні.

Водночас, частиною другою статті 155 КПК України передбачено, що у клопотанні зазначаються: короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; посада, яку обіймає особа; виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; документи, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Дослідивши наявну у матеріалах справи копію клопотання Генерального прокурора України від 15.09.2015 № 17/7-12736-14 про відсторонення від посади судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8. строком на два місяці, колегія суддів встановила його відповідність викладеним вимогам статті 155 КПК України. Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для повернення такого клопотання.

Відповідно до частини першої статті 157 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно з частиною другою статті 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Так само пунктом 15.6 Регламенту передбачено, що, вирішуючи питання про відсторонення судді від посади, Комісія враховує: мотиви, наведені в клопотанні Генерального прокурора України; правову підставу для відсторонення судді від посади; наслідки відсторонення судді від посади для інших осіб.

Зі змісту оспорюваного рішення від 02.10.2015 № 64/вп-15 вбачається, що Комісія врахувала під час його прийняття наявність правової підстави (відповідне клопотання Генерального прокурора України), достатність доказів, які вказують на вчинення позивачем кримінального правопорушення, а також відсутність наслідків відсторонення судді від посади для інших осіб.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини, необхідні для правильного вирішення цього спору, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо протиправності оспорюваного рішення, оскільки у нормах КПК України відсутні приписи щодо можливості повторного (вдруге) застосування до особи такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади.

Судом установлено, що постановами Вищого адміністративного суду України від 03.06.2015 у справі № П/800/97/15 та від 04.06.2015 у справі № П/800/22/15 скасовано рішення Комісії про відсторонення позивача від посади судді від 10.03.2015 № 14/вп-15 та від 26.12.2014 № 34/вн-14, відповідно.

Зважаючи на викладене, рішення Комісії від 02.10.2015 № 64/вп-15 про відсторонення позивача від посади судді не може вважатись таким, що прийнято стосовно ОСОБА_8 повторно.

Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на можливі порушення з боку ГПУ щодо повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки на час звернення Генерального прокурора України до відповідача з клопотання про відсторонення від посади у Шевченківському районному суді міста Києва вже перебував на розгляді обвинувальний акт за обвинуваченням судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_8.

Згідно з частиною першою статті 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Таким чином, у відповідача не було підстав для сумнівів у тому, що ОСОБА_8 набула статусу обвинуваченої у встановленому законом порядку, що і було встановлено Комісією на підставі долучених до клопотання матеріалів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час розгляду клопотання про відсторонення судді від посади Комісія не наділена повноваженнями надавати оцінку процесуальним діям слідчого за межами розгляду відповідного клопотання.

Разом з тим, пунктом 3 частини першої статті 481 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру професійному судді здійснюється Генеральним прокурором України або його заступником. Повноваження прокурора визначені статтею 36 КПК України, серед яких прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до змісту статті 40 КПК України слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбачених цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Отже, наведені норми права не містять вимоги щодо вручення письмового повідомлення про підозру професійному судді особисто Генеральним прокурором України або його заступником, а тому доводи позивача в цій частині не заслуговують на увагу.

Як установлено зі змісту клопотання Генерального прокурора України необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади обґрунтована тим, що, перебуваючи на посаді судді Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_8 може впливати на свідків, окремі з яких їй підпорядковуються (секретар і помічник судді), а також на інших осіб, що можуть бути допитані під час судового розгляду. Окрім того, ОСОБА_8 матиме доступ до матеріалів судових справ, у тому числі до тих, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні стосовно позивача, та іншої документації суду. Також позивач може іншим чином перешкоджати здійсненню кримінального провадження, зокрема, здійснюючи повноваження судді, уникати процесуальних дій у межах кримінального провадження стосовно неї. Колегія суддів вважає, що Комісія необґрунтовано погодилась із вказаними доводами Генерального прокурора України та прийняла оспорюване рішення з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів бере до уваги те, що на момент прийняття відповідачем оспорюваного рішення досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000954 вже було завершене, а матеріали справи передані до суду. Тобто у матеріалах кримінального провадження № 42014000000000954 були наявні протоколи допитів свідків у справі та копії матеріалів кримінальних проваджень, у постановленні завідомо неправосудних рішень по яких обвинувачується ОСОБА_8

Водночас, Генеральний прокурор України, посилаючись у своєму клопотанні на можливе ухилення ОСОБА_8 від участі у процесуальних діях у межах кримінального провадження № 42014000000000954 з посиланням на здійснення повноважень судді, жодним чином не обґрунтував таке твердження та не навів доводів, які б свідчили про такі недобросовісні дії позивача раніше.

Зазначені обставини фактично виключають можливість підроблення документів, які мають суттєве значення для розслідування та розгляду справи, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, на що Комісія не звернула увагу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що оспорюване рішення Комісії не містить достатнього обґрунтування, яким способом ОСОБА_8 може знищити чи підробити речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Отже, суд не погоджується з викладеним в оспорюваному рішенні висновком Комісії стосовно доведеності Генеральним прокурором України наявності достатніх підстав вважати, що відсторонення від посади судді ОСОБА_8. є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження для запобігання протиправній поведінці позивача, яка, перебуваючи на посаді судді, може незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладені обставини та вимоги законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте Комісією рішення від 02.10.2015 № 64/вп-15 про відсторонення ОСОБА_8 від посади судді Печерського районного суду міста Києва прийнято необґрунтовано, а тому воно підлягає скасуванню.

Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_8 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_8 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 02 жовтня 2015 року № 64/вп-15.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Повний текст постанови буде виготовлений протягом п'яти днів відповідно до положень частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) К.В. Конюшко

Судді: (підпис) Л.Я. Гончар

(підпис) Т.С. Розваляєва

(підпис) М.І. Цуркан

(підпис) Л.Т. Черпіцька