ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2016 р. м. Київ К/800/38284/15

К/800/38173/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційними скаргами Державної фінансової інспекції України та Заступника прокурора міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у справі №826/4107/15 за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Державної фінансової інспекції України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року УДППЗ «Укрпошта» звернулось з позовом до Державної фінансової інспекції України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування пунктів 5, 6 вимог ДФІ від 22.01.2015 р. № 32-14/11.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ревізії про заподіяння збитків ґрунтуються виключно на припущеннях, а розмір нібито завданих збитків визначений виключно шляхом арифметичного віднімання від суми доходів ТОВ «ДМ-Експрес» суми витрат вказаного товариства на оплату послуг позивача, при цьому, не було перевірено який саме обсяг послуг було надано ТОВ "ДМ-Експрес" його контрагентам, та чи мало зазначене товариство відносини з іншими надавачами послуг.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними і скасовано пункти 5 та 6 вимоги Державної фінансової інспекції України, оформлені листом № 32-14/11 від 22.01.2015.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна фінансова інспекція України звернулась з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заступник прокурора міста Києва також звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Державної фінансової інспекції України підлягає задоволенню, а касаційна скарга Заступника прокурора міста Києва частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 12.11.2014 по 05.12.2014 Державною фінансовою інспекцією України на виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 10.11.2014 №752/189/18/14-к в рамках кримінального провадження №12014100000000791, на підставі направлень на проведення позапланової ревізії від 11.11.2014 р. №№ 2028, 2029, 2030 проведена позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» за період з 01.08.2013 по 10.11.2014.

За результатами ревізії складено акт № 32-21/12 від 12.12.2014, яким,серед іншого, встановлено, що Поштамтом - Центром поштового зв'язку № 1 Львівської дирекції УДППЗ «Укрпошта», в порушення вимог пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фактично надано TOB «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму 3549521,47 грн., однак, відображено в бухгалтерському обліку Підприємства доходів на суму 101114,54 грн. Внаслідок недоотримання належних УДППЗ «Укрпошта» доходів, що сталося внаслідок порушення п.1 ст.193 Господарського кодексу України, Підприємству завдано збитків на суму 2538306,93 грн.

Також ревізією встановлено, що внаслідок недоотримання належних УДППЗ «Укрпошта» доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації, що сталося внаслідок порушення п.1 ст.193 Господарського кодексу України, Підприємству завдано збитків на суму 2029152,00 грн.

З метою усунення виявлених ревізією порушень та недоліків, 22.01.2015 Державною фінансовою інспекцією України складено вимогу № 32-14/11 про усунення порушень, пунктами 5 та 6 якої, зокрема, вимагалось:

- вжити заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку та забезпечити надходження недоотриманих доходів на суму 2 538 306,93 гри., що виникли при виконанні договору від 28.04.2014 №15-174, укладеного для надання TOB «ДМ-Експрес» послуг поштового зв'язку по пересиланню письмової кореспонденції з нанесенням відбитків кліше маркувальних машин (п.5).

- вжити заходів щодо відображення в бухгалтерському обліку та забезпечити надходження недоотриманих доходів на суму 2 029 152,00 грн. згідно договору від 16.05.2014 №13-15-176, предметом якого є пересилання письмової кореспонденції групами з використанням відбитка про оплату письмової кореспонденції, що укладений між УДПІІЗ "Укрпошта" (Виконавець) в особі директора Львівської дирекції ОСОБА_5 та кандидатом на пост Президента України ОСОБА_6 (Замовник) в особі розпорядника поточного рахунку виборчого фонду ОСОБА_7 (п.6).

Не погодившись із зазначеними пунктами вимоги, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з недоведеності відповідачем про фактичне надання TOB «ДМ-Експрес» послуг на загальну суму 3 549 521,47 грн. та недоотриманні належних доходів при пересиланні кореспонденції передвиборчої агітації на суму 2 029 152, 00 грн. та відповідно допущення порушення пункту 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає передчасними такі висновки судів, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Інспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, органом державного фінансового контролю пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому, пункти 5, 6 вимоги вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про можливість скасування оскаржуваних пунктів вимоги Інспекції про надходження недоотриманих доходів (завданих Підприємству збитків) є помилковим.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 13 травня 2014 року №21-89а14, від 28 жовтня 2014 року №21-462а14, від 20 січня 2015 року №21-603а14, від 10 лютого 2015 року № 21-632а14, від 09 червня 2015 року № 21-174а15.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2015 року скасувати, та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Державної фінансової інспекції України, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: