ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2016 р. м. Київ К/800/20405/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Гончар Л.Я. Шведа Е.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" звернулось з позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 24 вересня 2015 року №299 в частині проведення планової перевірки позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 24 вересня 2015 року №299 "Про проведення планових перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2015 року" в частині проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор".

На постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року надійшла касаційна скарга Державної служби геології та надр України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача про проведення планової перевірки від 01.12.2015р. №105/4315-Д, у якому зазначається, що у строк з 01 грудня 2015 року по 04 грудня 2015 року посадовими особами Держгеонадра України буде проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері надрокористування ТОВ «Агрофірма «Новатор». Вказане повідомлення направлене позивачу на підставі наказу відповідача від 24.09.15р. №299, яким затверджено план проведення перевірок надрокористувачів у ІV кварталі 2015 року та доручено департаменту державного геологічного контролю забезпечити виконання плану проведення перевірок надрокористувачів у IV кварталі 2015 року.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням відповідач позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті суди попередніх інстанцій виходили з того, що Держгеонадра України належить до переліку контролюючих органів, які мають право на проведення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за виключенням випадків, передбачених пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII.

Однак судова колегія не погоджується з даними висновками судів попередніх інстанцій та вважає помилковими доводи судів попередніх інстанцій про поширення на спірні правовідносини вимог п.3 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 року № 71-VIII.

Так, Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо податкової реформи" направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства.

Отже, за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сфері надрокористування.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Зокрема контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи. У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Відтак, беручи до уваги завдання Державної служби геології та надр України що реалізації державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, можна дійти висновку, що Державна служба геології та надр України не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Отже помилковим є посилання судів на п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. №71-VIII.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:

- Закон України "Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи" № 71 -VIII (п. З Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень, н. 41.1 ст. 41 ПК України;

- Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" № 76-VIII (п. 8 Прикінцевих положень), яким мораторії на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

Вказане засвідчує, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною службою геології та надр України регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року, а не Законом № 71-VIII і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

Натомість оскаржуваний наказ прийнятий Державною службою геології та надр України 24.09.2015 року та стосується проведення планової перевірки "ТОВ «Агрофірма Новатор», як надрокористувача у IV кварталі 2015 року, тобто не порушує обмежені, на перевірки, встановлених Законом № 76-VIII від 28.12.2014 року.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Держгеонадра України здійснюють державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України. Механізм проведення державного геологічного контролю визначається Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрі» України від 14.12.2011 № 1294.

Законодавчого акту, який би встановлював мораторій чи перевірки надрокористувачів Державною службою геології та надр України, не прийнято. До Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.12,2011 № 1294 зміни не вносилися. Мораторій на здійснення перевірок суб'єктів господарювання на період із січня по червень 2015 року встановлювався Законом Украйні «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України» під 28.12.2014п. № 76-VIII. Обмеження на проведення перевірок підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами, запроваджені згаданим вище Законом, наразі не діють у зв'язку із закінченням установленого періоду.

Згідно з пунктом 8 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.1 2.2014 № 76-VІІІ установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Отже на даний час мораторій встановлений вищезазначеним законом на проведення контролюючими органами перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців закінчився 01 липня 2015 року.

Таким чином, обмеження на проведення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами встановлений Законом № 71-VШ стосується лише контролюючих органів визначених у підпункті 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що норми Закону № 76-VІІІ, зокрема щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів, тоді як норми Закону № 71-VІІІ є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Саме такі положення вказаних вище нормативних актів робить послідовною позицію законодавчого органу, яким в один день прийнято різні за змістом норми щодо одних і тих самих правовідносин, зокрема, обмеженим повноважень контролюючих органів у проведенні перевірок суб'єктів господарювання.

Офіційного роз'яснення щодо мораторію на проведення перевірок підприємств, фізосіб-підприємців контролюючими органами, надало також Міністерство Юстиції України в листі від 04.12.2015 р. N 2112/14157-0-4-15/8.1, в якому зазначає, що вказаний Закон від 28 грудня 2014 року N 71-VIII направлений на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що обмеження, встановлені пунктом 3 розділу II «;Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», розповсюджується тільки на здійснення перевірок підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців у відносинах, що виникають у сфері справляння податків і зборів та здійснюються Державною фіскальною службою та її територіальними органами.

Таким чином, оскільки обставини справи встановлені з достатньою повнотою, але судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, вони підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Новатор" до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу від 24 вересня 2015 року №299 в частині проведення планової перевірки позивача - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: