ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м.Київ К/800/11117/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Київської міської ради, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у розгляді по суті його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуальних гаражів у межах міста Києва; зобов'язати відповідача винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради та розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,01 га для будівництва індивідуальних гаражів у межах міста Києва в порядку та строки, встановлені чинним законодавством України, та надати мотивовану відповідь за результатами розгляду клопотання у формі рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач, відмовляючи у розгляді його клопотання вийшов за межі своїх повноважень, мотивуючи свою відмову тим, що дане клопотання не відповідає Тимчасовому порядку передачі земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м.Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року №63/9120, чим порушив вимоги Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Вважає дії відповідача є незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його законне право на отримання земельної ділянки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що питання розгляду заяв (клопотань) про безоплатне отримання земельної ділянки віднесено до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подане позивачем клопотання розглянуто відповідачем в спосіб, у порядку та строки, передбачені чинним законодавством України.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 30 квітня 2014 ОСОБА_2 звернувся до Київської міської ради із клопотанням, в якому просив визначити без його погодження та виділити йому земельну ділянку орієнтовним розміром до 0,01 га в межах міста Києва з цільовим призначенням для індивідуального гаражного будівництва, надати дозвіл на розробку проекту землеустрою та розглянути це питання на сесії ради у місячний термін з подальшим прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення.

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 23 червня 2014 року №05702-08/М-1111-2716 повідомив позивача, що набуття права на землю у місті Києві регулюється Земельним кодексом України та рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року №63/9120 «Про тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м.Києві», яким визначено порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність із земель комунальної власності м.Києва, а також вказав, що до клопотання про передачу земельної ділянки у власність зазначаються цільове призначення ділянки, орієнтовний розмір і місце розташування земельної ділянки.

Крім того, в листі департамент зазначив, що оскільки клопотання та склад доданих до нього документів не відповідають Тимчасовому порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м.Києві, клопотання не підлягає розгляду по суті.

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Згідно ч.7 ст.118 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до ч.8 ст.118 Земельного кодексу України розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Відповідно до ч.9 ст.118 Земельного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.10, 11 ст.118 Земельного кодексу України).

Статтею 9 Земельного Кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території віднесено, зокрема: розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

До повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (п.«б» ст.9 Земельного кодексу України).

Згідно ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Наведені норми встановлюють право Київради передавати земельні ділянки комунальної власності у власність громадян.

Згідно ч.2 ст.118 та ч.2 ст.140 Конституції України особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Закон України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначає спеціальний статус міста Києва як столиці України, особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у місті відповідно до Конституції України та законів України.

Офіційне тлумачення окремих положень цього Закону надав Конституційний Суд України, зокрема, рішенням від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003, у якому зазначено, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади - Кабінету Міністрів України.

Згідно п.п.8 п.«б» ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно п.1.1 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342, Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та згідно з законодавством виконує функції територіального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.

У пп.3.12 п.3 Положення №182/342 визначено, що Департамент земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), готує та подає в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, розпоряджень Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок в користування, вилучення земельних ділянок; продажу земельних ділянок у власність; викупу земельних ділянок для суспільних потреб міста; звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок; встановлення та зміни межі районів у місті, в порядку, встановленому законодавством України; встановлення сервітуту (права на обмежене користування).

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що Департамент земельних ресурсів уповноважений готувати висновки щодо надання земельних ділянок в установленому законом порядку.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення про виділення та передачу у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), приймають виключно органи, визначені в ст.118 Земельного кодексу України. Рішення, дії або бездіяльність цих органів щодо надання земельних ділянок можуть бути оскаржені до суду.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі №21-358а13.

Зважаючи на викладене, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до помилкових висновків щодо правомірності розгляду заяв (клопотань) на безоплатне отримання земельної ділянки Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Враховуючи, що радою, в порушення положень ст.118 Земельного кодексу України, не розглянуто клопотання ОСОБА_2, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Київської міської ради щодо недодержання процедури розгляду клопотань про надання безоплатно у власність земельної ділянки та зобов'язання відповідача розглянути подане клопотання у встановленому порядку підлягають задоволенню.

Згідно ст.229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно і правильно, але суди порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення необґрунтованих рішень, які підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Київської міської ради щодо відмови у розгляді по суті клопотання ОСОБА_2 про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,01га для будівництва індивідуальних гаражів у межах міста Києва.

Зобов'язати Київську міську раду розглянути подане ОСОБА_2 клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,01га для будівництва індивідуальних гаражів у межах міста Києва, в порядку встановленому чинним законодавством України.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді