ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/66858/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Чумаченко Т.А. Леонтович К.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Косівської міської ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до Косівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИЛА:Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області звернулася в суд з позовом до Косівської міської ради, в якому просила зобов'язати відповідача виконати вимоги пункту 2 Верховинської об'єднаної Державної фінансової інспекції про усунення порушень, виявлених ревізією № 820-14/960 від 18.09.2013 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Косівську міську раду виконати вимоги пункту 2 Верховинської об'єднаної Державної фінансової інспекції про усунення порушень, виявлених ревізією № 820-14/960 від 18.09.2013 року.

Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями, Косівська міська рада звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та закрити провадження у справі.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуальною права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що на виконання постанови слідчого СВ Косівського РВ УМВС України в Івано-Франківській області від 30.08.2013 року, ухвали Косівського районного суду Івано-Франківської області від 30.08.2013 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 03.09.2013 року № 123, виданого начальником Верховинської об'єднаної Державної фінансової інспекції, головним державним фінансовим інспектором сектору інспектування в Косівському районі Верховинської об'єднаної Державної фінансової інспекції Терешак О.Р. проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Косівської міської ради Івано-Франківської області за період з 28.05.2003 року по 25.02.2013 року.

Серед виявлених порушень, встановлено, що Косівською міською радою Івано-Франківської області та ТВБВ № 10008/0152 м. Косів АТ «Ощадбанк» при проведенні операцій по зарахуванню на вкладні рахунки бюджетних коштів, виділених громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на придбання квартир в зв'язку зі знесенням будинку, їх зняття порушено вимоги розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 23.01.2003 року № 47 «Про розподіл коштів, виділених на ліквідацію наслідків стихійного лиха», розпорядження голови райдержадміністрації від 28.05.2003 року №175 «Про передаче бюджетних коштів, виділених на ліквідацію наслідків стихійного лиха» та Порядку відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами АТ «Ощадбанк», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 16.02.2004 року № 17-2, оскільки Косівською міською радою аварійність будинку по АДРЕСА_1 не підтверджено документально, зазначений будинок не знесено з 2003 року по даний час і в ньому проживають громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відмовились від отримання вказаних коштів в рахунок компенсації за втрачене житло, а тому перераховані бюджетні кошти повинні бути повернуті в міський бюджет. Внаслідок допущених порушень Косівському міському бюджету завдано шкоди (збитків) в сумі 46814,23 грн.

З метою повного усунення виявлених ревізією порушень, попередження їх виникнення в подальшому позивач, керуючись п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» та п. 4.3 Положення про Верховинську об'єднану Державну фінансову інспекцію, направив відповідачу вимогу про усунення порушень, виявлених ревізією, за № 820-14/960 від 18.09.2013 року (надалі - Вимога).

Згідно п. 2 Вимоги відповідача було зобов'язано відобразити в обліку дебіторську заборгованість по розрахунках з районним бюджетом в сумі 46814,23 грн.; стягнути в дохід міського бюджету (в тому числі шляхом претензійно-позовної роботи) 46814,23 грн. з ТВБВ № 10008/0152 м. Косів АТ «Ощадбанк»; в іншому випадку стягнути з винних осіб 46814,23 грн. у порядку та розмірі, встановленому статтями 130-136 Кодексу законів про працю України. Факт отримання вказаної Вимоги відповідачем не заперечувався. Проте, відповідач вказану Вимогу добровільно не виконав та вона не була оскаржена.

На виконання п. 2 вказаної Вимоги, відповідачем в листі № 792 від 15.10.2013 року надано інформацію про вжиті заходи по усуненню порушень, виявлених ревізією. Зокрема, зазначено про те, що направлено листа начальнику філії Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» та керуючій ТВБВ № 10008/0152 м. Косова АТ «Ощадбанк» щодо повернення коштів в сумі 46814,23 грн. до міського бюджету для подальшого їх перерахування до державного бюджету. Також факт претензійної роботи підтверджується листами № 746 від 20.09.2013 року, № 855 від 05.11.2013 року, № 60 від 30.01.2014 року, № 118 від 27.02.2014 року, № 130 від 03.03.2014 року. А тому кошти в сумі 46814,23 грн. в міський бюджет не повернено, дебіторська заборгованість по розрахунках з районним бюджетом на вказану суму в обліку відповідачем не відображена.

Вважаючи, що відповідачем законні вимоги органу державного фінансового контролю повністю не було виконано, позивач звернувся в суд з позовом про зобов'язання вчинити дії, направлені на повне виконання пункту 2 вимоги органу державного фінансового контролю від 18.09.2013 року.

З цього приводу колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про Основні засади здійснення державного фінансового контролю в України" головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно до п. 7 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Вирішуючи спір про зобов'язання вчинити дії, направлені на виконання вимоги державної фінансової інспекції, колегія судді Вищого адміністративного суду України звертає увагу на позицію Верховного суду України, висловленого у Постанові №21-120а-15 від 21.04.2015, відповідно до якої органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та зазначити про їх наявність у вимозі, а також звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем пред'явлена вимога, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Аналізуючи вищезазначені норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про неможливість стягнення збитків, завданих внаслідок порушення підконтрольною установою норм фінансового законодавства, у примусовому порядку шляхом заявлення позову про зобов'язання вчинити дії, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Зважаючи на те, що судами при розгляді справи правильно та повно встановлені фактичні обставини справи, однак при прийнятті рішення допущені порушення норм матеріального права, які призвели до помилки при постановленні судових рішень, а також те, що у справі не вимагається збирання або додаткова перевірка доказів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про доцільність скасування постановлених у справі рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Косівської міської ради на постанову Івано-Франківського - задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до Косівської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: