ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2015 р. м. Київ К/800/37106/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Леонтович К.Г., Чумаченко Т.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради про визнання неправомірною бездіяльність,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради про визнання дії відповідача в частині, що стосуються відмови в проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року неправомірними та зобов'язання Управління здійснити нарахування та стягнення суму коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною і в подальшому нарахувати до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму з врахуванням індексації.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2011 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано здійснити нарахування та виплатити позивачу суму коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму з врахуванням індексації. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської районної у м. Харкові ради на користь позивача суму коштів недоотриманої допомоги по догляду за дитиною і в подальшому нарахуванні до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму з врахуванням індексації.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району виконавчого комітету Харківської міської ради в частині, що стосуються відмови в проведенні перерахунку та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 3 років за період з 29.12.2007 року по 31.12.2007 року та зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району виконавчого комітету Харківської міської ради здійснити нарахування допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_4 до досягнення її дитиною трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму за період з 29.12.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2010 року по 27.08.2010 року та у розмірі 75 % прожиткового мінімуму за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та провести виплати з урахуванням раніше виплачених сум. Адміністративний позов за період з 09.07.2007 року до 29.12.2007 року залишено без розгляду. В іншій частині в задоволені позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині прийняття нової постанови, якою позов задоволений частково (визнані неправомірними дії відповідача за період з 29.12.2007 року по 31.12.2007 року та зобов'язані відповідача здійснити нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку З 29.12.2007 року по 27.08.2010 року) та постановити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4, в повному обсязі. В частині відмови в задоволенні позову - залишити без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на одержання щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, які гарантовані державою в розмірі прожиткового мінімуму з врахуванням індексації.

Скасовуючи рішення суду апеляційної інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що здійснюючі в липні - грудні 2007 року особі, застрахованій в системі загальнообов'язкового соціального страхування, виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених положеннями ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідач діяв в межах своїх повноважень. Також судом апеляційної інстанції застосовано положення ст. 99 КАС України та зроблено висновок щодо залишення без розгляду позовних вимог до 29 грудня 2009 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачка знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дзержинської районної в м. Харкові ради як працююча особа, яка застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, одержує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Як зазначає відповідач, ОСОБА_4 на день оформлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працювала та являлась застрахованою особою і їй була призначена допомога на її дитину - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, тобто, у розмірі 130 грн. 64 коп. щомісячно з 12 листопада 2007 року по 27 серпня 2010 року Позивачу була призначена та виплачена допомога у розмірі, встановленому Законом України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" у 2007 році та ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у 2008-2010р.р.

Статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень статті 42 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.

Статтею 43 зазначеного Закону передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою передбачено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 7 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію, зокрема, статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 зміни, внесені пунктом 7 статті 71 «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Однак суд апеляційної інстанції, помилково застосував до зазначених правовідносин статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», згідно з якою право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною, а її розмір дорівнює встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, замість статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Апеляційний суд не це уваги не звернув і помилку суду першої інстанції не виправив.

Щодо позовних вимог за 2008 рік, то колегія суддів зазначає, що до 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» правовідносини щодо виплати зазначеної допомоги регулювалися Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»), та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб.

Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було передбачено, що допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були внесені відповідні зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Зокрема, згідно зі змінами, внесеними до статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», його дію поширено на застрахованих осіб. Водночас із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» було виключено статті 40- 44.

Пункт 2 розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачав, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційним зокрема пункт 25 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо виключення статей 40 - 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Отже, з часу проголошення Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у 2009 році допомога по догляду за дитиною відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (пункт 1).

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на виконання статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин є підставним висновок, що на спірні правовідносини з 22 травня 2008 року поширюються норми спеціального Закону, яким є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 25 грудня 2012 року (справа № 21-410а12), 18 червня 2013 року (справа № 21-209а13), 02 липня 2013 року (справа № 21-208а13), 17 вересня 2013 року (справа № 21-187а13), від 22 квітня 2014 року (справа № 22-73а14).

Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 зазначеного Закону, колегія суддів вказує на те, що в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому ст. 43 Закону, є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому судові рішення є незаконними та необґрунтованими і підлягають скасуванню з ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги частково спростовують висновки судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч.1 ст.229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 КАС України, колегія судддів -

п о с т а н о в и в а:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 грудня 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради щодо недоврахування та невиплати ОСОБА_4 щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 29 грудня 2008 року неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради провести ОСОБА_4 перерахунок та виплату грошової допомоги по догляду за дитиною за період з 29 грудня 2007 по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 29 грудня 2008 року включно згідно статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України, у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: (підписи)