ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" серпня 2016 р. м. Київ К/800/38006/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І., при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: позивача - Самсонова Д.Г.,

відповідача - Демченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р.

у справі № 820/1955/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КУБ-ГАЗ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КУБ-ГАЗ» (далі - позивач, ТОВ «КУБ-ГАЗ») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську МГУ Міндоходів ), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 03.02.2015 р. № 7-25, якою ТОВ «КУБ-ГАЗ» визначена сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням 21 971 802,78 грн., у тому числі: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств - 21 333 129 грн., пеня - 638 673,78 грн.;

- зобов'язати відповідача вчинити дії щодо зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених ТОВ «КУБ-ГАЗ» при виплаті дивідендів за період 2013-2014 рр. у сумі 42 815 028,80 грн., в рахунок сплати сум авансових внесків з податку на прибуток, які повинні були сплачуватися відповідно до приписів статті 57 ПК України з урахуванням положень останньої;

- зобов'язати відповідача вчинити дії, необхідні для коректного відображення податкових зобов'язань ТОВ «КУБ-ГАЗ» з податку на прибуток у зв'язку із зарахуванням авансових внесків з податку на прибуток, що сплачувалися ТОВ «КУБ-ГАЗ» протягом 2013-2014 рр. при виплаті дивідендів згідно статті 153 ПК України, в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, сплата яких передбачалася ст. 57 ПК України з урахуванням положень останньої.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р.,адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовним вимог у повному обсязі.

Позивач в письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є платником податків, який згідно приписам статті 57 Податкового кодексу України має сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток, які обраховуються математично, оскільки він відповідає критеріям, наведеним у абзаці 4 пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України.

Розмір щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у період з березня 2014 року по лютий 2015 року становив 7 111 043 грн.

Згідно уточнюючої декларації позивача з податку на прибуток за 2013 рік, податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню (рядок 11) - дорівнює 85 332 518 грн. Зменшення нарахованої суми податку дорівнює 110 902 018 грн. (рядок 13), у зв'язку з чим податок на прибуток за звітний період (2013 рік) дорівнює -25 569 500 грн. (рядок 14).

Сума переплати з податку на прибуток станом на 01.01.2014 року утворилася внаслідок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, адже у 2013 році ТОВ «КУБ-ГАЗ» сплачено до бюджету 80 528 617 грн. в якості щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, а також 30 373 400 грн. в якості авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів (згідно пункту 153.3. статті 153 Податкового кодексу України), коли податкове зобов'язання з податку на прибуток за рік становило 85 332 518 грн.

Сума податкового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ «КУБ-ГАЗ» за 2013 рік становила 85 332 518 грн., сплачено - 110 902 018 грн., у зв'язку з чим за наслідками 2013 року позивач має надміру сплачені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 25 569 500 грн.

За 2014 рік сума податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток складає 95 429 924 грн., при цьому протягом року позивачем шляхом сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів та щомісячних авансових внесків з податку на прибуток було сплачено 80 723 667грн., що з урахуванням суми надміру сплаченого грошового зобов'язання з податку на прибуток у 2013 році в сумі 25 569 500 грн. свідчить про наявність у ТОВ «КУБ-ГАЗ» переплати з податку на прибуток підприємств в сумі 10 863 243 грн.

Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем перераховано авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів юридичним особам за 2013 рік в сумі 30 373 400 грн., про що відображено в декларації за 2013 рік (з урахуванням уточненої декларації).

ТОВ «КУБ-ГАЗ» авансові внески з податку на прибуток, які сплачувалися позивачем у 2014 році при виплаті дивідендів, у сумі 50 524 594 грн. були перераховані до Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 11024000.

У той же час, як вбачається з інтегрованої картки платника податків ТОВ «КУБ-ГАЗ» з податку на прибуток приватних підприємств та підтверджується письмовими поясненнями представника відповідача, заявлена позивачем сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідачем в інтегрованій картці платника податку не відображена. За наслідками 2013 року сума переплати з податку на прибуток в розмірі 25 569 500 грн. - не відображена.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до контролюючого органу із заявами про зарахування надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 25 569 500 грн. у рахунок сплати грошових зобов'язань зі щомісячних внесків із податку на прибуток у періоді березень 2014 року - лютий 2015 року до повного її погашення.

Отже, податковим органом в інтегровану картку платника податків ТОВ «КУБ-ГАЗ» переплату в розмірі 25 569 500 грн. не внесено, суми авансового внеску з податку на прибуток підприємства за 2014 рік не зменшено.

Обґрунтовуючи наявність у позивача податкового боргу та правомірність прийнятої податкової вимоги, податковий орган зазначив, що нарахованою сумою авансового внеску в зв'язку із виплатою дивідендів у розмірі 25 569 500 грн. позивач може скористатися лише в наступних звітних (податкових) періодах, а тому у ТОВ «Куб-Газ» виник податковий борг у зв'язку з несплатою авансових внесків у розмірі 7 111 043 грн., які самостійно були визначені підприємством в уточнюючій декларації № 9091117825 з податку на прибуток за 2013 рік та нараховано пеню в розмірі 638 673,78 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що у позивача наявна переплата з податку на прибуток підприємств в сумі 25 569 500 грн., яка утворилася за наслідками сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів у 2013 році, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для винесення податкової вимоги про визначення суми податкового боргу. Право платника податків на зарахування коштів в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств є обґрунтованим та передбаченим нормами податкового законодавства.

Судова колегія касаційної інстанції частково погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України - платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку.

Відповідно до підпункту 153.3.1 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України, у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Згідно з підпунктом 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом 153.3.5 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) (підпункт 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України).

Водночас, Законом України від 4 липня 2013 року № 403-VII, що набрав чинності 4 серпня 2013 року, до Податкового кодексу України внесено зміни, які дозволяють платникам податків враховувати сплату авансового внеску під час виплати дивідендів в оплату щомісячних авансів з податку на прибуток.

Так, після доповнень згідно із цим Законом до Податкового кодексу України у його абзацах п'ятому та шостому пункту 57.1 статті 57 встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом. Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Відтак, внесені до Податкового кодексу України зміни прямо дозволяють зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах. Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковим органом не доведено наявності у позивача податкового боргу, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (надалі - Порядок № 765 ).

Згідно положень Порядку № 765 нарахування податків в інтегрованій картці платника здійснюється відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, датою граничного строку сплати таких зобов'язань, а при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів - датою його подання.

Тобто, з моменту подання уточнюючого розрахунку у відповідача виникає обов'язок внести відповідні зміни до картки платника податків.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування податкової вимоги СДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську МГУ Міндоходів від 03.02.2015 р. № 7-25, якою ТОВ «КУБ-ГАЗ» визначена сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов'язанням 21 971 802,78 грн., у тому числі: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств - 21 333 129 грн., пеня - 638 673,78 грн.; зобов'язання відповідача вчинити дії щодо зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених ТОВ «КУБ-ГАЗ» при виплаті дивідендів за період 2013-2014 рр. у сумі 42 815 028,80 грн., в рахунок сплати сум авансових внесків з податку на прибуток, які повинні були сплачуватися відповідно до приписів статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням положень останньої та вважає задоволення цих позовних вимог належним способом захисту прав позивача та достатніми для відновлення порушеного права останнього, та вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, необхідні для коректного відображення податкових зобов'язань ТОВ «КУБ-ГАЗ» з податку на прибуток у зв'язку із зарахуванням авансових внесків з податку на прибуток, що сплачувалися ТОВ «КУБ-ГАЗ» протягом 2013-2014 рр. при виплаті дивідендів згідно статті 153 Податкового кодексу України, в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, сплата яких передбачалася статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням положень останньої.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України встановивши наявність обставин, що зумовлюють необхідність застосування нормативного припису статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про скасування рішення судів попередніх інстанцій в частині та прийняття в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити частково.

Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р. в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити дії, необхідні для коректного відображення податкових зобов'язань ТОВ «КУБ-ГАЗ» з податку на прибуток у зв'язку із зарахуванням авансових внесків з податку на прибуток, що сплачувалися ТОВ «КУБ-ГАЗ» протягом 2013-2014 рр. при виплаті дивідендів згідно статті 153 Податкового кодексу України, в рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток, сплата яких передбачалася статті 57 Податкового кодексу України з урахуванням положень останньої.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволені адміністративного позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.08.2015 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко