ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" березня 2016 р. м. Київ К/800/23949/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року

у справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним і скасування розпорядження,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із адміністративним позовом про визнання протиправним і скасування розпорядження. В обґрунтування вимог зазначала, що за результатами проведення планової виїзної перевірки її діяльності як арбітражного керуючого, Головним управлінням юстиції в Рівненській області винесено розпорядження від 28 листопада 2014 року № 5 про усунення порушень арбітражним керуючим при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів» та ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів». Вважаючи, що нею не було порушено норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII), просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 28 листопада 2014 року № 5 про усунення порушень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач порушує питання про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції, зважаючи на законодавчо обмежений строк ліквідаційної процедури, дійшов правильного висновку щодо правомірності встановлення порушень арбітражним керуючим при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів» та ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» стосовно закриття виявлених рахунків, оскільки такий обов'язок передбачений частиною сьомою статті 30 Закону № 2343-XII (у редакції, чинній до 19 січня 2013 року) та частиною сьомою статті 41 Закону № 2343-XII (у редакції, чинній з 19 січня 2013 року). Порушення позивачем вимог пункту 1 частини другої статті 98 Закону № 2343-XII в частині невжиття заходів щодо скликання зборів кредиторів та формування нового комітету кредиторів ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» з дотриманням норм статті 26 Закону № 2343-XII підтверджується ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 листопада 2014 року.

ОСОБА_4 у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 17 листопада 2014 року Головним управлінням юстиції в Рівненській області складено довідку № 27 про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_4 Перевірка проведена на підставі наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Плану перевірок діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на IV квартал 2014 року» від 22 вересня 2014 року № 200/7. Перевіркою встановлено порушення арбітражним керуючим вимог Закону № 2343-XII та Порядку подання арбітражними керуючими (розпорядниками майна, керуючими санацією, ліквідаторами) обов'язкових відомостей (інформації), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 січня 2013 року №130/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 січня 2013 року за №148/22680).

28 листопада 2014 року Головним управлінням юстиції в Рівненській області винесено розпорядження № 5 про усунення порушень, виявлених за результатами планової виїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_4, а саме:

- при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Здолбунівський завод продовольчих товарів» вимог частини сьомої статті 30 Закону № 2343-XII (у редакції, чинній до 19 січня 2013 року) в частині закриття інших виявлених рахунків;

- при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» вимог частини сьомої статті 41 Закону № 2343-XII в частині закриття інших виявлених рахунків;

- при виконанні повноважень ліквідатора ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів» вимог пункту 1 частини другої статті 98 Закону № 2343-XII в частині невжиття заходів щодо скликання зборів кредиторів та формування нового комітету кредиторів з дотриманням норм статті 26 Закону № 2343-XII, з урахуванням статусу забезпечених кредиторів, наділених правом дорадчого голосу, до затвердження в судовому порядку реєстру вимог кредиторів в процедурі ліквідації. Зобов'язано усунути порушення у термін до 15 січня 2015 року.

Відповідно до висновку Головного управління юстиції в Рівненській області від 16 січня 2015 року № 1 про виконання розпорядження від 28 листопада 2014 року № 5 арбітражний керуючий ОСОБА_4 виконала зазначене розпорядження.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність оскаржуваного розпорядження, водночас позивач не довів суду обґрунтованості позовних вимог з посиланням на чинне законодавство.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не допущено порушень під час проведення ліквідаційних процедур, тому оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.

Проте з такими висновками погодитись неможливо.

Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Пунктом 6.9 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 27 червня 2013 року № 1284/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 року за № 1113/23645; далі - Порядок) встановлено, що у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (далі - розпорядження).

Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис (підпункт 6.9.1 пункту 6.9 Порядку).

У розпорядженні міститься інформація про встановлені комісією порушення, термін та спосіб їх усунення (пункт 6.10 Порядку).

Арбітражний керуючий зобов'язаний до закінчення строку, зазначеного в розпорядженні, усунути виявлені порушення та надати інформацію про це разом з відповідними документами до органу контролю, який виніс розпорядження. У разі якщо подані документи підтверджують виконання розпорядження, орган контролю складає висновок про виконання розпорядження, який долучається до акта перевірки. У разі якщо подані документи не підтверджують виконання розпорядження або арбітражний керуючий не подав до органу контролю документи, що підтверджують виконання розпорядження, орган контролю для перевірки виконання розпорядження призначає позапланову перевірку (пункт 6.11 Порядку).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов'язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання (пункт 6.13 Порядку).

Невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю, є підставою для накладення на нього дисциплінарного стягнення (пункт 7.1 Порядку).

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, оскаржувані рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Водночас, розпорядження не породжує правових наслідків, оскільки не встановлює права і обов'язки для учасників спірних правовідносин, а тому не порушує охоронювані законом права та інтереси позивача. Оскаржуване розпорядження не є правовим документом, який встановлює відповідальність позивача та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні частини 2 статті 17 КАС України.

Враховуючи те, що позивач не навела фактів порушення розпорядженням Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 28 листопада 2014 року № 5 її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які б підтверджувалися відповідними доказами, а також те, що вона виконала оскаржуване розпорядження, що підтверджується висновком Головного управління юстиції в Рівненській області від 16 січня 2015 року № 1 про виконання розпорядження від 28 листопада 2014 року № 5, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Враховуючи викладене, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задовольнити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним і скасування розпорядження за безпідставністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак