ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2016 р. К/800/8746/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 5 грудня 2014 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року по справі № 565/1515/14-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області (далі - Управління)

про призначення пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Управління про призначення пенсії. Просила суд зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 5 грудня 2014 року, зміненою постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки від 14 липня 2014 року № 2009 у період з 5 листопада 1962 року по 14 лютого 1989 року та з 3 червня 2010 року по 21 червня 2014 року проживала в с. Мульчиці Володимирецького району Рівненської області на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

У період з 6 лютого 1989 року по 30 червня 1989 року ОСОБА_4 працювала в СВК «Мульчицький» Володимирецького району, що підтверджується копією довідки СВК «Мульчицький» від 11 липня 2014 року №157.

Відповідно до постанови Кабінету міністрів УРСР «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» від 23 липня 1991 року №106 с. Мульчиці Володимирецького району Рівненської області віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

1 вересня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші.

На дату звернення до Управління із відповідною заявою ОСОБА_4, 1962 року народження виповнився 51 рік 9 місяців та 28 днів.

Пункт 4 частини 5 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює максимальне зменшення пенсійного віку не більше 6 років.

Оскільки, станом на дату звернення до Управління права на призначення пенсії за віком на пільговим умовах ОСОБА_4 не мала, то відповідач відмовляючи у задоволенні заяви про призначення пенсії, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управлінням доведено правомірність прийняття рішення про відмову ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність в діях відповідача будь-яких порушень та підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області задовольнити.

Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 5 грудня 2014 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області про призначення з 1 вересня 2014 року пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Рецебуринський Ю.Й.

Стародуб О.П.