ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2015 р. м. Київ К/800/59536/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадженння

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постановуМиколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 рокута постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 рокуу справі814/1524/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент»доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» (далі по тексту - позивач, ТОВ «МА «Сі-Ейджент») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення в акті перевірки неправдивих відомостей про відсутність факту підтвердження реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року між позивачем та ТОВ «Мет-Сплав», ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус»;

- зобов'язати податковий орган виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також з підсистеми «Податковий блок» відомості викладені в акті перевірки від 23 квітня 2014 року щодо непідтвердження факту реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року між позивачем та ТОВ «Мет-Сплав», ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус».

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року позов задоволено повністю.

За результатами перегляду зазначеного рішення суду, Одеським апеляційним адміністративним судом 28 жовтня 2014 року винесено постанову, якою постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» про визнання протиправними дії відповідача в частині зазначення в акті перевірки №889/14-04-22-02/37630508 від 23 квітня 2014 року неправдивих відомостей про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-Сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347,69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом - покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року. У відповідній частині винесено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В решті постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року залишено без змін.

Посилаючись на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій положенням чинного законодавства, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2013 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

На підставі пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на підставі наказу на перевірку №378 від 18 квітня 2014 року та повідомлення №205 від 18 квітня 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача за період грудень 2013, лютий 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Мет-Сплав». Результати перевірки викладені в Акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23 квітня 2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав права в акті перевірки надавати оцінку господарським операціям позивача з ТОВ «Мет-Сплав», ТОВ «АТ» Каргіл» та ТОВ «Агропус». Окрім того, висновок податкового органу щодо непідтвердження реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року протирічить фактичним обставинам справи та матеріалам первинного бухгалтерського обліку, а від так є хибним та неправомірним.

Крім того, судом першої інстанції зазначено про відсутність у відповідача права на коригування даних у картці особового рахунку ТОВ «Морське агентство «Сі-Ейджент» на підставі Акта перевірки від 23 квітня 2014 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині, Одеський апеляційний адміністративний суд зазначив, що оцінка акту перевірки, в тому числі, і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23 квітня 2014 року неправдивих відомостей про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «МА «Сі-Ейджент» та ТОВ «Мет-Сплав» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347,69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом - покупцем ТОВ «АТ «Каргіл» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» за лютий 2014 року задоволенню не підлягають.

Переглянувши рішення суду першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 ПК України закріплено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 ПК України колегія суддів дійшла висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ «МА «Сі-Ейджент» просить визнати протиправними дії відповідача щодо зазначення в акті перевірки неправдивих відомостей про відсутність факту підтвердження реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року між позивачем та ТОВ «Мет-Сплав», ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус» та зобов'язати податковий орган виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також з підсистеми «Податковий блок» відомості викладені в акті перевірки від 23 квітня 2014 року щодо не підтвердження факту реальності господарських операцій у грудні 2013 року та лютому 2014 року між позивачем та ТОВ «Мет-Сплав», ТОВ «АТ «Каргіл» та ТОВ «Агропус».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області на підставі наказу на перевірку №378 від 18 квітня 2014 року та повідомлення №205 від 18 квітня 2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МА «Сі-Ейджент» за період грудень 2013, лютий 2014 року з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Мет-Сплав». Результати перевірки викладені в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23 квітня 2014 року та на його підставі внесено інформацію до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, а також з підсистеми «Податковий блок».

Колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції про те, що висновки, викладені у зазначеному акті, є відображенням позиції, дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього, а включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Враховуючи те, що позивачем ані дії податкового органу щодо проведення зазначеної перевірки, ані рішення, яке стало підставою для такої перевірки, не оскаржуються, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

Вищезазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09 грудня 2014 року у справі №21-511а14.

Відповідно до частини 1 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги дають підстави вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 229, 230, 232, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити частково.

2. Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №814/59536/14 скасувати в частині задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про зобов'язання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області виключити з системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України з підсистеми п.2.19 «Податковий блок» відомості, що викладені в акті перевірки № 889/14-04-22-02/37630508 від 23 квітня 2014 року про непідтвердження факту реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Морське агентство «СІ-ЕЙДЖЕНТ» та ТОВ «МЕТ-СПЛАВ» за грудень 2013 року та лютий 2014 року на загальну суму 5300248,17 грн., в т.ч. ПДВ 823347,69 грн., та із зазначеним в акті перевірки контрагентом - покупцем ТОВ «АТ «КАРГІЛЛ» за грудень 2013 року та контрагентами - покупцями ТОВ «АТ «КАРГІЛЛ» та ТОВ «АГРОПУС» за лютий 2014 року.

3. Прийняти в цій частині нову постанову, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Сі-Ейджент» у задоволенні позову відмовити.

4. В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі №814/59536/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна