ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року м. Київ К/9991/34516/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України Київського району в місті Полтаві до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Полтаві про відшкодування витрат на виплату пенсії,

за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтня 2011 року управління Пенсійного фонду України Київського району в місті Полтаві (далі - УПФУ Київського району в м.Полтаві) звернулося до суду з адміністративним позовом до Міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Полтаві (далі - Міське ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Полтаві) про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2012 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з Міського ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Полтаві на користь позивача витрати на виплату та доставку пенсій за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі гр. 837, 94 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

У касаційній скарзі ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Полтаві, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з врахуванням наступного.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання підлягає відшкодуванню відшкодуванню ВВД ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Оскільки адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, а є додатковою допомогою до пенсії, тобто самостійним видом пенсійних виплат, то вона не відшкодовується.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивачем були понесені витрати на виплату пенсії гр. ОСОБА_3 за серпень 2011 року в сумі 837,94, з них: 164,52 грн. - основний розмір пенсії та 673,42 грн.- державна адресна допомога. Крім того, позивачем виплачено у вересні-жовтні 2010 року 53660,55 грн. адресної допомоги по іншим пенсійним справам.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання призначається органами Пенсійного фонду України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" від 26 березня 2008 року № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону "Про страхові тарифи на страхування від нещасного випадку" Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків, а загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4.

Відповідно до п. 4 цього Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Державна адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, а є додатковою допомогою до пенсії, тобто самостійним видом пенсійних виплат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2012 року справа №21-361а12.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, які саме витрати було понесено позивачем на виплату пенсії гр. ОСОБА_3 за серпень 2011 року в сумі 837,94, з них: 164,52 грн. - основний розмір пенсії та 673,42 грн.- державна адресна допомога.

Таким чином вбачається, що судами помилково було стягнуто з відповідача 673,42 грн. державної адресної допомоги, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 223 Кодексу адміністративного судочинства України, рахує за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, скасувавши рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Полтаві задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2012 року скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року змінити, зазначивши в другому абзаці резолютивної частини рішення суму, яка підлягає стягненню « 164,52 грн» замість « 837,94 грн».

В решті рішення суду першої інстанцій залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман