ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" листопада 2016 р. м. Київ К/9991/81660/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (доповідача),

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови,

за касаційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області на постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 11 вересня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні (далі - УПФУ) звернулося до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - ВДВС) про скасування постанови.

Постановою Дніпровського районного суду міста Херсона від 11 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі ВДВС, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що УПФУ вірно застосовував вимоги пункту 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, яким передбачено, що негайно виконуються постанови про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах стягнення за один місяць, а оскільки в Бюджеті на 2011 рік не передбачено видатків на виконання рішень судів про стягнення пенсії понад розміри, встановлені на відповідний рік, тому немає підстав для відновлення та відкриття виконавчого провадження.

Проте, суд касаційної інстанції не погоджується з вказаним висновком судів першої та апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Судами встановлено, що постановою Дніпровського районного судум. Херсона від 29 серпня 2011 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до УПФУ в Дніпровському районі м. Херсона про зобов'язання нарахувати та вилатити щомісячну недоплачену соціальну допомогу як дитині війни за період з 09 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з урахуванням фактично виплачених сум.

Постановою ВДВС від 29 серпня 2012 року відкрито виконавче провадження та запропоновано боржнику добровільно виконати судове рішення, надати державному виконавцю документ, підтверджуючий виконання судового рішення.

Відповідно до розпорядження УПФУ № 135431 від 12 квітня 2012 року ОСОБА_3 здійснено перерахунок суми підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, отриманої за період з 01 квітня 2011 року по 31 квітня 2011 року.

Постановою ВДВС від 12 червня 2012 року закінчено виконавче провадження у зв'язку з виконанням судового рішення.

Під час перевірки виконавчого провадження начальником ВДВС було встановлено, що оскільки відсутнє підтвердження виконання судового рішення у повному об'ємі та виконавче провадження було відновлено 20 серпня 2012 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України i є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб i підлягає виконанню на всій території України.

При цьому слід зазначити, що відсутність коштів на виконання рішення суду, не є підставою для закриття виконавчого провадження на підставі наступного.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 74 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

В той же час, статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Таким чином спірна постанова ВДВС про відновлення виконавчого провадження ВП 31049633 від 20 серпня 2012 року прийнята правомірно.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним.

Структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділи примусового виконання рішень Управлінь державної виконавчої служби, відділи примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, підрозділи примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції в АРК, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не є органами державної виконавчої служби, що виключає можливість їх участі як сторони в адміністративному процесі.

З наведеного вище вбачається, що позов подано до неналежного відповідача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, замість належного - Головного управління юстиції у Херсонській області.

У зв'язку з наведеним, рішення судів слід скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 94, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду міста Херсона від 11 вересня 2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року у даній справі скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман