ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2015 року м. Київ справа № 800/383/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Леонтович К.Г.,

Розваляєвої Т.С.,

Цуркана М.І.,

Черпіцької Л.Т.,

при секретарі судового засідання: Скавуляк Т.В.,

за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відповідача - Пантелейчука Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_8 до Вищої ради юстиції про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_8 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з позовом до Вищої ради юстиції про визнання незаконною бездіяльності Вищої ради юстиції, яка полягає в ухиленні від розгляду у встановлені законом строки заяви про звільнення з посади судді, у зв'язку з поданням заяви про відставку, а також зобов'язання Вищої ради юстиції розглянути на найближчому засіданні ради заяву про звільнення його з посади судді у відставку та прийняти за результатами розгляду відповідний акт рішення - про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Вищого господарського суду України у зв'язку з поданням заяви про відставку.

Позовні вимоги мотивовано протиправною бездіяльністю Вищої ради юстиції, яка полягає в ухиленні від розгляду у встановлені законом строки заяви ОСОБА_8 про звільнення з посади судді, у зв'язку з поданням ним заяви про відставку. Так, позивачем зазначено, що 01.04.2015 ним подано заяву про відставку на підставі статті 120 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у той же час відповідачем як протягом встановленого законом строку, так і станом на момент звернення позивача до суду, жодних дій щодо направлення до Верховної Ради України відповідного подання не вчинено.

Відповідач проти позову заперечував з тих мотивів, що заява позивача надійшла до Ради юстиції 1 квітня 2015 року; з 11 квітня 2014 року повноваження членів Вищої ради юстиції були припинені відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні від 8 квітня 2014 року № 1188-УІІ; з прийняттям Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-УІІІ до низки положень Закону України «Про Вищу раду юстиції», якими врегульовано порядок формування та діяльності зазначеного органу, були внесені зміни і доповнення. З огляду на необхідність дотримання вимог наведених законів України щодо формування складу Вищої ради юстиції, зазначений орган не здійснював своїх повноважень у період з 11 квітня 2014 року до 4 червня 2015 року .

Крім того, більше ніж за рік до надходження до Вищої ради юстиції заяви ОСОБА_8 про внесення подання про звільнення з посади судді Вищого господарського суду України у зв'язку з поданням заяви про відставку, до Вищої ради юстиції почали надходити звернення щодо дій позивача, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність або внесення подання про звільнення за особливих обставин. Відкладення на засіданні секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад 23 липня 2015 року розгляду питання щодо внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Вищого господарського суду України у відставку було спрямовано на забезпечення виконання Вищою радою юстиції інших передбачених Конституцією України та Законом України «Про Вищу раду юстиції» повноважень, а саме: щодо внесення подань про звільнення суддів з посад за особливих обставин та щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів. Відповідач вважає, що відкладення розгляду секцією з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад зазначеного питання, з огляду на необхідність вивчення змісту скарг (заяв) щодо дій судді Вищого господарського суду України ОСОБА_8., є обґрунтованим.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані сторонами у справі, на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти них, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач ОСОБА_8, 1960 року народження, з грудня 1988 року по липень 2001 року працював державним арбітром, арбітром, суддею господарського суду Донецької області, з серпня 2001 року до березня 2009 року - суддею Донецького апеляційного господарського суду, з 17 березня 2009 року працює на посаді судді Вищого господарського суду України .

17 березня 2015 року позивач подав заяву про відставку, яка надійшла до Вищої ради юстиції 1 квітня 2015 року.

Листом від 23 вересня 2015 року № 5658/09-15 Вища рада юстиції повідомила позивача, що 23 липня 2015 року секція Вищої ради юстиції вирішила відкласти розгляд його заяви у зв'язку з наявністю численних скарг щодо його роботи суддею ВГСУ.

Відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України однією з підстав звільнення судді з посади органом, що його обрав або призначив, є подання суддею заяви про відставку.

Положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід'ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов'язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу, права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади. В Основному Законі України незалежність як складова конституційного статусу особи та її професійної діяльності визначена лише стосовно суддів і забезпечується , насамперед, особливим порядком їх обрання або призначення на посаду та звільнення з посади (пункт 27 частини першої статті 85 , частина четверта, п'ята статті 126, частина третя,четверта статті 127, стаття 128, пункт 1 частини першої статті 131).

Згідно із ст. 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-ІУ ( в редакції станом на 2.03.2015 року) суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п'ятою статті 126 Конституції України, за поданням Вищої ради юстиції.

Частиною першою статті 120 Закону України № 2453-УІ передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону , має право подати заяву про відставку.

Відповідно до частини третьої вказаної вище статті заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.

На виконання Закону України «Про вищу раду юстиції» рішенням цього органу 30 липня 2015 року затверджено Регламент Вищої ради юстиції.

Згідно з пунктом 53 Регламенту, якщо на момент розгляду питання про звільнення судді Радою внесене подання про звільнення судді з інших підстав, розгляд питання по суті зупиняється до прийняття рішення за внесеним поданням.

Згідно з пунктом 57 Регламенту , якщо на момент розгляду питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, Рада припиняє дисциплінарне провадження (дисциплінарну справу).

Недотримання місячного строку внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_8 у відставку відповідач обґрунтовував неможливістю здійснення до червня 2015 року повноважень через формування складу Вищої ради юстиції України, а з червня до цього часу - необхідністю автоматизованого розподілу скарг між членами ВРЮ, їх перевірки на прийнятність до розгляду та у разі необхідності - вирішення питання про притягнення ОСОБА_8 до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 2 КАС установлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті, вчинені вони своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Колегія суддів вважає, що Рада при розгляді заяви ОСОБА_8 про звільнення з посади судді у відставку діяла з порушенням вимог, передбачених Конституцією та законами України, якими визначено порядок звільнення судді у відставку. Не розглянувши заяву позивача з червня 2015 року, коли повністю був сформований склад ВРЮ та його члени прийняли присягу відповідно до ст.131 Конституції України, статті 6, 6-1 - 6-4, 7-13, 15 Закону України «Про Вищу раду юстиції», зі змінами внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», з урахуванням пунктів 3, 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» до цього Закону, Рада допустила протиправну бездіяльність.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши положення Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Вищої ради юстиції, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, дійшла висновку, що наявність у провадженні Вищої ради юстиції України скарг, за результатами розгляду яких, радою юстиції не внесене подання про звільнення судді з інших підстав, не може бути причиною не розгляду його заяви про відставку у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що підлягають до задоволення вимоги ОСОБА_8 у частині зобов'язання Вищої ради юстиції розглянути його заяву про звільнення з посади судді у відставку по суті та невідкладно.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.1998, №22/98-ВР Вища рада юстиції за пропозицією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або за власною ініціативою вносить подання про звільнення суддів з посади до органу, який їх призначив або обрав.

Рішення щодо пропозицій про звільнення суддів за обставин, зазначених у пунктах 1 - 3, 7 - 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України, приймається на засіданні Вищої ради юстиції більшістю голосів її членів. У разі звернення судді з заявою про звільнення з посади за власним бажанням Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади до органу, який його призначив або обрав, після попереднього з'ясування дійсного волевиявлення судді, чи не має місце сторонній вплив на нього або примус.

Особливості підготовки і проведення засідань Ради та підготовка і оформлення актів Ради, встановлені пунктами 21 - 32, 36 - 49 Регламенту Вищої ради юстиції (затвердженого рішенням ВРЮ від 30 липня 2015 року), передбачають попереднє вивчення необхідної інформації щодо наявності права у позивача на відставку, а також вирішення процедурних питань, що унеможливлює задоволення вимог позивача про розгляд його заяви про відставку на найближчому засіданні Ради, а також зобов'язання відповідача внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_8 з посади судді у відставку.

Керуючись статтями 160-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Вищої ради юстиції України щодо не розгляду по суті у встановлений законом строк заяви ОСОБА_8 про звільнення з посади судді у відставку.

Зобов'язати Вищу раду юстиції України невідкладно розглянути заяву ОСОБА_8 про звільнення з посади судді у відставку в порядку ч.3 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому частиною 7 статті 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Л.Я. Гончар

Судді: К.Г. Леонтович

Т.С. Розваляєва

М.І. Цуркан

Л.Т. Черпіцька