ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2015 року м. Київ справа № 800/363/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Цуркана М.І. (головуючий); Гончар Л.Я.; Конюшка К.В.; Розваляєвої Т.С.; Черпіцької Л.Т.,секретар судового засідання - Коцюрба В.М.
за участю: позивача - ОСОБА_6,
представника позивача - ОСОБА_7,
представника відповідача - Юріна К.В.,
представника третьої особи - Бутенка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення,
у с т а н о в и л а:
18 вересня 2015 року ОСОБА_6 подала до Вищого адміністративного суду України позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Генеральна прокуратура України, у якому, посилаючись на порушення відповідачем процедури продовження строку відсторонення від посади судді та необґрунтованість підстав, за яких порушено таке клопотання, просила визнати протиправними дії ВККС щодо прийняття рішення про продовження строку відсторонення її від посади судді Деснянського районного суду міста Києва, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 2 вересня 2015 року № 56/вп-15 про продовження строку відсторонення від посади судді строком на один місяць.
У письмових запереченнях представник ВККС, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято у порядку та з урахуванням положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламенту Комісії та норм Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України, тобто в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, просив у задоволенні позову відмовити.
У письмових поясненнях представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача зазначив про відсутність порушень порядку та умов відсторонення від посади судді, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 375 Кримінального кодексу (далі - КК) України, а тому вважав за необхідне у задоволенні позову відмовити.
Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали, просили звернути увагу на факт скасування рішення відповідача про первинне відсторонення ОСОБА_6 від посади судді.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, зазначав, що ВККС правомірно продовжила строк відсторонення позивача від посади судді, оскільки продовжували існувати обставини, які стали підставою для обрання такого заходу кримінального провадження.
Представник Генеральної прокуратури України пояснив, що на час вирішення питання про продовження строку відсторонення позивача від посади досудове розслідування стосовно ОСОБА_6 не було завершеним, а підстави, які взяті до уваги при попередньому відстороненні, не відпали.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Свій висновок суд обґрунтовує таким.
Щодо фактичних обставин справи.
ОСОБА_6 є суддею Деснянського районного суду міста Києва (копія посвідчення судді а.с. 17).
Здійснюючи судочинство, вона як слідчий суддя 22 січня 2014 року ухвалила рішення про задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_10, підозрюваного у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною другою статті 294 КК України (а.с. 125, 126).
Вважаючи, що це рішення є завідомо неправосудним, ухваленим в особистих інтересах, слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України 16 липня 2015 року вручив ОСОБА_6 повідомлення Генерального прокурора України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 375 КК України (а.с. 138 - 160).
21 липня 2015 року Генеральний прокурор України звернувся до ВККС з клопотанням про відсторонення позивача від посади строком на два місяці. Мотиви застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження обґрунтовані тим, що ОСОБА_6, продовжуючи займати посаду судді Деснянського районного суду міста Києва, буде незаконними засобами впливати на свідків із числа працівників органів внутрішніх справ, районних прокуратур міста Києва, показання яких про обставини вчинення нею злочинів мають суттєве значення для кримінального провадження, адже вона як слідчий суддя розглядає клопотання та кримінальні провадження, які надходять до Деснянського районного суду міста Києва, від працівників, які мають статус підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні за підозрою судді ОСОБА_6 Окрім цього, обіймаючи посаду судді Деснянського районного суду міста Києва, ОСОБА_6 має широке коло знайомств серед працівників правоохоронних та судових органів, органів державної влади, зв'язки з якими може використовувати для створення перешкод досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. ВККС рішенням від 18 серпня 2015 року № 53/вп-15 частково задовольнила клопотання Генерального прокурора України та відсторонила ОСОБА_6 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва строком до 2 вересня 2015 року у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності (постанова Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2015 року а.с. 240-242).
20 серпня 2015 року до ВККС надійшло клопотання Генерального прокурора України від 19 серпня 2015 року про продовження строку відсторонення ОСОБА_6 від посади судді (а.с. 18 - 24)
Зі змісту клопотання вбачається, що воно, крім твердження про неможливість завершити досудове розслідування до спливу строку відсторонення судді від посади, ґрунтується на підставах, аналогічних тим, які наведені у клопотанні від 21 липня 2015 року (а.с 18 - 24 ).
ВККС рішенням від 2 вересня 2015 року № 56/вп-15 клопотання Генерального прокурора України задовольнила, строк відсторонення ОСОБА_6 від посади судді продовжила на один місяць (а.с. 35-39).
Вищий адміністративний суд України постановою від 26 жовтня 2015 року рішення Комісії від 18 серпня 2015 року № 53/вп-15 про первинне відсторонення від посади визнав протиправним і скасував (а.с. 240-242).
Правове регулювання спору.
Згідно з конституційними приписами (стаття 124 Конституції України) правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. За змістом статті 127 Основного Закону носіями судової влади є судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні, незалежність і недоторканість яких гарантуються Конституцією і законами України (стаття 126 Конституції).
Конституція України безпосередньо не визначає підстав і порядку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності. Такі питання унормовані матеріальним та процесуальним законодавством.
Так, за змістом частини четвертої статті 49 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI) суддя може бути відсторонений від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України виключно в порядку, встановленому цим Законом. Таке відсторонення здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на строк не більше двох місяців. Продовження строку відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється в тому ж порядку на строк не більше одного місяця. Клопотання про продовження строку такого відсторонення судді від посади подається не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку, на який суддю було відсторонено.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим органом у системі судоустрою України, до повноважень якої, серед іншого, віднесено питання щодо прийняття рішення про відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України у порядку, визначеному Законом № 2453-VI та регламентом, що визначає порядок роботи Комісії, в межах, установлених цим Законом (частини перша, третя статті 100, пункт 9 частини першої статті 101).
У пункті 15.1 Регламенту ВККС, затвердженого рішенням ВККС від 8 червня 2011 року № 1802/зп-11 (далі - Регламент), фактично відтворено наведені норми Закону та передбачено, що Комісія приймає рішення про відсторонення судді від посади на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому Законом № 2453-VI, та з урахуванням положень КПК України.
Статтею 154 КПК України визначені загальні положення відсторонення від посади. Відповідно до частини другої цієї статті відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.
Частиною другою статті 155 КПК України, пунктом 15.6 Регламенту передбачено, що при вирішенні питання про відсторонення судді від посади Комісія повинна дослідити: обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на такі обставини; обставини, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; обставини, що дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Орган, який відсторонив особу від посади, може продовжити таке відсторонення у порядку, передбаченому статтею 156 КПК України, а за правилами частини другої статті 158 цього Кодексу він відмовляє у продовженні строку відсторонення, якщо прокурор не доведе, що продовжують існувати обставин, які стали підставою для відсторонення від посади та сторона обвинувачення не мала неможливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Рішення Комісії за правовою природою є актом, який може бути оскаржений до Вищого адміністративного суду України у порядку, передбаченому статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України.
На виконання завдань адміністративного судочинства такий акт перевіряється за алгоритмом, наведеним у частині третій статті 2 КАС України, тобто чи прийнятий він на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Крім того, однією із засад судочинства та принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є обов'язковість судових рішень (стаття 129 Конституції України, стаття 7 КАС України).
Юридична оцінка встановлених обставин справи.
Суддя як носій судової влади перебуває під особливим захистом держави, що є складовою гарантій його незалежності і недоторканності. Одним із способів реалізації таких гарантій є передача функцій відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності від слідчого судді до колегіального органу в системі судоустрою - ВККС.
Комісія, у складі якої більшість суддів, при відстороненні суддів від посад у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності повинна діяти, власне, як судовий орган та ухвалювати законне й обґрунтоване рішення.
Надаючи оцінку рішенню Комісії від 18 серпня 2015 року, тобто рішенню про первинне відсторонення ОСОБА_6 від посади, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про недотримання відповідачем наведених вимог, визнав дії Комісії стосовно прийняття рішення протиправними та скасував це рішення.
Аналізуючи зміст частини другої статті 155 та частини другої статті 158 КПК України, суд зазначає, що перелік обставин, які можуть бути покладені як обґрунтування клопотання про відсторонення судді від посади та продовження строку такого відсторонення, є різними. Зокрема, крім констатації збереження обставин, що слугували первинному відстороненню, у разі його продовження, доведенню підлягає неможливість досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Оскільки первинне відсторонення ОСОБА_6 мало на меті унеможливити вплив на свідків із числа працівників органів внутрішніх справ, районних прокуратур міста Києва, та обмеження використання кола знайомств серед працівників правоохоронних та судових органів, органів державної влади, для створення перешкод досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, то клопотання про продовження відсторонення повинно було містити не тільки посилання на існування попередніх обставин, а й доводи неможливості іншими способами забезпечити досягнення поставлених слідством цілей.
У клопотанні Генерального прокурора йдеться про неможливість у строк відсторонення завершити досудове розслідування з переліком проведення слідчих і процесуальних дій, однак без обґрунтування їх вчинення, інакше ніж шляхом продовження відсторонення судді від посади.
З огляду на викладене пояснення представників відповідача та третьої особи про те, що вирішальною підставою для ухвалення оскаржуваного рішення було продовження існування обставин, які стали підставою для первинного відсторонення від посади, з урахуванням факту визнання незаконним і скасування попереднього рішення про таке відсторонення, колегія суддів дійшла висновку, що Комісія діяла не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.
За такого висновку позов підлягає задоволенню шляхом визнання дій щодо прийняття рішення про продовження строку відсторонення ОСОБА_6 і самого рішення протиправними та скасування останнього.
Відповідно доводи представників позивача та третьої особи стосовно законності та обґрунтованості дій і рішення Комісії суд відхиляє.
Керуючись статтями 161 - 163, 1711 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а :
Позов ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Генеральна прокуратура України, про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо прийняття рішення про продовження строку відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва протиправними.
Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 2 вересня 2015 року № 56/вп-15 про продовження строку відсторонення ОСОБА_6 від посади судді Деснянського районного суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Судді М.І.Цуркан
Л.Я.Гончар
К.В.Конюшко
Т.С.Розваляєва
Л.Т.Черпіцька