ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2015 р. м. Київ К/9991/51149/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кочан В.М., Рецебуринський Ю.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.09.2007р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення грошової компенсації, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про прерахунок в його користь заборгованості за невиданий формений одяг.

Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.09.2007р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009р., позовні вимоги задоволено частково. Зобо'язано Міністерство юстиції України нарахувати та виплатити грошову компенсацію за один неотриманий комплект форменного одягу по день звільнення позивача зі служби (02.08.2006р.). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) працівник органу державної виконавчої служби під час виконання службових обов'язків носить формений одяг, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 5 статті 18 цього Закону передбачено, що працівники органів державної виконавчої служби забезпечуються безоплатним форменим одягом за нормами, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про формений одяг державних виконавців» від 25.08.1998р. №1341 (чинною на час призначення позивача на посаду) затверджено зразки форменого одягу згідно з переліком та описом і норми забезпечення ним державних виконавців, що додаються.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про формений одяг працівників органів державної виконавчої служби» від 25.08.2004р. №1101 затверджено такі, що додаються: опис форменого одягу та знаки розрізнення працівників органів державної виконавчої служби; норми забезпечення форменим одягом працівників органів державної виконавчої служби.

Судами встановлено, що з 01.02.2000р. по 02.08.2006р. позивач працював державним виконавцем ДВС у м. Прилуки та Прилуцькому районі.

За весь час проходження служби формений одяг позивач не отримував.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на компенсацію за один недоотриманий комплект форменого одягу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено в зв'язку з пропуском позивачем передбаченого статтею 99 КАС України строку звернення до суду.

Поряд з тим, судами не враховано, що чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено грошову компенсацію за неотриманий формений одяг для працівників органів державної виконавчої служби, а тому підстави для зобов'язання відповідача виплатити заборгованість за неотриманий формений одяг відсутні.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права, та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.09.2007р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009р. у даній справі скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про стягнення грошової компенсації відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.М. Кочан

Ю.Й. Рецебуринський