ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2015 року м. Київ К/800/20937/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 по справі №2а/0470/13480/12 за позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОТРЕЙД-ДНЕПР» про застосування арешту коштів платника податків та стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОТРЕЙД-ДНЕПР» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна - задоволено частково. Стягнуто з рахунків платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Евротрейд-Днепр» на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість 2350,00грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 12.04.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.04.2013 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти платника податку в банках та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20, пункту 94.2 статті 94, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, статей 11 та 69 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОТРЕЙД-ДНЕПР» станом на 17.10.2012 має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2350,00грн., що підтверджується довідкою про заборгованість та копією картки особового рахунку боржника.

Податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 2350,00грн. складається з: 1163,10грн. (донараховано відповідно податкового повідомлення-рішення від31.01.2012 №0000741502 - 3,10грн. переплата) + 170,00грн. (донараховано відповідно податкового повідомлення-рішення від 31.01.2012 №0000521502) + 1020,00грн. (донараховано відповідно податкового повідомлення-рішення від 31.01.2012 №0000531502).

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби сформовано податкову вимогу від 14.02.2012 №80, яку було направлено на адресу відповідача поштою та отримано відповідачем 02.03.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕВРОТРЕЙД-ДНЕПР» листом від 26.03.2012 №69/3 (вх. 02.04.2012) повідомило податковий орган про відсутність будь-якого майна, залишків по основним засобам, готовій продукції та виробничим запасам, які можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку в банках, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в судовому процесі не встановлено підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України для накладення адміністративного арешту на кошти та інші цінності відповідача, які знаходяться на його банківських рахунках..

Проте, суд касаційної інстанції з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується та вважає їх помилковими з наступних підстав.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 цього Кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу.

Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.

Так, відповідно до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, за наявності підстав, встановлених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, не може бути підставою для відмови у застосуванні арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання.

Так, норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, за встановлених судами обставин щодо наявності податкового боргу та відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОТРЕЙД-ДНЕПР» будь-якого майна, залишків по основним засобам, готовій продукції та виробничим запасам, які можуть бути використані як джерело погашення податкового боргу, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках платника податків є необґрунтованим.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовною вимого про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банках, не визначивши суму коштів, яка підлягає арешту.

Разом з тим, сума коштів, на яку накладається арешт, не повинна перевищувати суму податкового боргу, право на стягнення якої наявне в органу державної податкової служби на момент прийняття судом рішення про застосування адміністративного арешту. Тобто, арешт може стосуватися лише тих коштів, які є необхідними для виконання певних зобов'язань платника податків, зокрема, щодо погашення податкового боргу.

Таким чином, у даному випадку арешту підлягають кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОТРЕЙД-ДНЕПР», що знаходяться в банку, лише на суму 2350,00грн.

Враховуючи викладене, з огляду на положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України щодо перегляду судом касаційної інстанції судових рішень у межах касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку в банках із ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 222, 223, 229, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі міста Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 по справі №2а/0470/13480/12 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податку в банках, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕВРОТРЕЙД-ДНЕПР», що знаходяться в банку, на суму 2350,00грн.

В решті позовних вимог постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2013 по справі №2а/0470/13480/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.М. Шипуліна

Судді: Л.І. Бившева

А.М. Лосєв