ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2016 р. м. Київ К/800/2223/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС) у Херсонській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 18 червня 2015 року №67-о «Про звільнення», поновлення на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-технічного відділу оперативного управління Головного управління Міндоходів у Херсонській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його неправомірно звільнено зі служби за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), так як скорочення чисельності штату при перетворенні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на ГУ ДФС у Херсонській області не було, що унеможливлює звільнення із служби.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 18 червня 2015 року № 67-о «Про звільнення». Поновлено ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-технічного відділу оперативного управління Головного управління Міндоходів у Херсонській області. Стягнуто з ГУ ДФС у Херсонській області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 19024,47 грн.

У касаційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки при звільненні позивача дотримано вимоги чинного законодавства.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_4 проходив службу на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-технічного відділу оперативного управління Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 160 утворено Державну фіскальну службу внаслідок реорганізації Міністерства доходів і зборів України шляхом перетворення.

Згідно із наказами ГУ Міндоходів у Херсонській області, які видавались у період з жовтня 2014 року по травень 2015 року, працівників податкової міліції, в тому числі позивача, попереджали про можливе звільнення зі служби у зв'язку з реорганізацією, пов'язаною з перетворенням ГУ Міндоходів у Херсонській області в ГУ ДФС України у Херсонській області. У цей період відповідачем формувались та затверджувались структури управління та штатний розклад, зокрема, податкової міліції.

Позивачу була запропонована посада старшого оперуповноваженого оперативно-технічного відділу ГУ ДФС у Херсонській області, на яку він погодився.

23 квітня 2015 року начальник ГУ ДФС у Херсонській області Лазарєв В.О. звернувся до начальника Головного оперативного управління ДФС України генерал-майора податкової міліції Лісового Г.О. з поданням про погодження призначення позивача на вказану посаду.

18 червня 2015 року ДФС України листом повідомило ГУ ДФС у Херсонській області, що «заперечує призначення підполковника податкової міліції ОСОБА_4 на посаду старшого оперуповноваженого оперативно-технічного відділу оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області», без відповідного обґрунтування.

В цей же день відповідачем запропонована позивачу інша посада в іншій установі - посада старшого оперуповноваженого відділу оперативного супроводження адміністрування ПДВ оперативного управління ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області. Від цієї посади позивач відмовився.

Наказом Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 18 червня 2015 року № 67-о старшого уповноваженого з особливо важливих справ оперативно-технічного відділу оперативного управління Головного управління Міндоходів у Херсонській області ОСОБА_4 звільнено зі служби в податковій міліції в запас Збройних Сил України за підпунктом «г» пункту 64 (через скорочення штатів) Положення.

Підпунктом «г» пункту 64 Положення встановлено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Судами встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» проводилась реорганізація територіальних органів Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

Штатним розписом ГУ Міндоходів у Херсонській області на 2014 рік станом на 1 січня 2014 року в штаті передбачалось всього 298 штатних одиниць; в оперативно-технічному відділі, в якому працював позивач, кількість штатних посад складала 7 осіб.

01 жовтня 2014 року затверджено штатний розпис ГУ ДФС у Херсонській області на 2014 рік, яким визначено штат у кількості 307 штатних одиниць, в тому числі в оперативно-технічному відділі 9 осіб.

Отже, кількість штатних одиниць в ГУ ДФС у Херсонській області, в тому числі в оперативно-технічному відділі, збільшилась в порівнянні з ГУ Міндоходів у Херсонській області.

Таким чином у відповідача не відбулось скорочення штатів.

Крім того, згідно із Положенням відсутність можливості подальшого використання на службі визначається в кожному конкретному випадку окремо в залежності від ряду об'єктивних факторів. При цьому, перш за все з'ясовуються наявність бажання (наміру) особи проходити службу в органах внутрішніх справ, але на іншій вакантній посаді або в іншому підрозділі органів внутрішніх справ.

При відсутності зазначеного волевиявлення у особи (відмова, ігнорування пропозицій, відсутність на службі, тощо), начальником органу, якому надано право звільняти з органів внутрішніх справ за визначеною номенклатурою посад, приймається рішення про неможливість подальшого використання на службі, про що видається наказ.

У разі, якщо особа має намір для подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ та погоджується на запропоновану посаду, нею подається письмовий рапорт про призначення. Вказаний рапорт підлягає розгляду, за наслідками якого видається наказ по особовому складу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача і у справах про визнання незаконним звільнення з публічної служби.

Як в судах першої та апеляційної інстанцій, так і в касаційній скарзі відповідач, заперечуючи проти позову та судових рішень, посилався лише на те, що при звільненні позивача за скороченням штатів дотримано вимоги чинного законодавства.

Проте, ці доводи відповідача перевірялись судами при розгляді справи, їм дана належна оцінка. Зокрема, суди дійшли обґрунтованого висновку про неспроможність таких посилань відповідача, оскільки встановлено, що у відповідача не відбулось скорочення штату, а при реорганізації державної установи публічного права - ГУ Міндоходів у Херсонській області в ГУ ДФС у Херсонській області, якій передані функції ліквідованої установи і яка є фактичним правонаступником цієї установи, переходять усі обов'язки ліквідованої установи щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідованої установи.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо протиправності наказу Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 18 червня 2015 року №67-о щодо звільнення ОСОБА_4 та його поновлення на займаній посаді.

За таких обставин, суди з урахуванням обставин справи та вимог закону задовольнили позовні вимоги.

Разом з тим, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі позивача у Головному управлінні Міндоходів у Херсонській області, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, не врахував те, що цей державний орган припинено, про що свідчить повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (а.с. 93).

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Постановою колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБИ до Державної виконавчої служби Харківської області, Головного управління юстиції Харківської області про визнання незаконним та скасування наказу погодився з рішенням суду першої інстанції, яким зобов'язано відповідача, який не приймав наказу про звільнення позивача з роботи, скасувати зазначений наказ, зобов'язано цього ж відповідача винести наказ не про поновлення, а про прийняття позивача на посаду шляхом переведення в іншу установу.

Тобто, Верховним Судом України визначена правова позиція, яка полягає у тому, що при ліквідації державної установи публічного права на іншу державну установу, якій передані функції ліквідованої установи і яка є фактичним правонаступником цієї установи, переходять усі обов'язки ліквідованої установи щодо працевлаштування звільнених працівників ліквідованої установи та відшкодування усіх витрат, пов'язаних з незаконним звільненням працівника.

Тому, висновки судів про поновлення позивача у ліквідаваному органі не відповідають вимогам закону.

Нормами КАС України передбачено, що суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку субєктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, 162 КАС України).

З матеріалів справи видно, що при ліквідації державної установи публічного права Головного управління Міндоходів у Херсонській області утворено нову - ГУ ДФС у Херсонській області, яка є правонаступником ліквідованої і якій передані відповідні повноваження.

Тому, позивач має бути працевлаштований в ГУ ДФС у Херсонській області.

За таких обставин, рішення судів підлягають скасуванню в частині поновлення позивача на роботі, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про зобов'язання відповідача видати наказ про призначення позивача на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-технічного відділу оперативного управління ГУ ДФС у Херсонській області шляхом переведення з Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Що стосується стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, то задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з правильності розрахунку позивачем розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, який провів позивач і визначив у сумі 19024,27 грн.

Проте з таким рішенням суду погодитися не можливо.

Повноваження адміністративного суду при вирішенні справи визначені статтею 162 КАС України.

Суд може прийняти рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, вказавши при цьому норми закону, які відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (пункт 2 частини 2 статті 162 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 162 КАС України передбачений і такий спосіб захисту як стягнення коштів із відповідача, який може бути застосований у випадках, прямо передбачених законом.

Згідно із пунктом 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Єдиним нормативним актом, який визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Отже, за приписами наведених норм, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13).

Зміст наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що у випадках стягнення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, судом має бути визначений період вимушеного прогулу, останнім днем якого завжди є день ухвалення постанови суду як акту правосуддя, з яким відбулося врегулювання публічно-правового спору, про який зазначено в адміністративному позові, і вирішено завдання адміністративного судочинства.

В мотивувальній частині судового рішення повинні міститись встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридична оцінка, а також оцінка доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні вимог про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

В судових рішеннях такі обставини та їх оцінка відсутні.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Згідно із частиною 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, судові рішення підлягають скасуванню в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 19024,47 грн з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 227, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

постановила:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року скасувати в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-технічного відділу оперативного управління Головного управління Міндоходів у Херсонській області, ухваливши в цій частині нове судове рішення.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Херсонській області видати наказ про призначення ОСОБА_4 на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-технічного відділу оперативного управління Головного управління ДФС у Херсонській області шляхом переведення з Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року в скасувати в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 19024,47 грн та направити справу в цих частинах на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак