ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/53507/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Мороза В.Ф.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Донця О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської обласної митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля"

до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області

про скасування рішення та повернення надмірно сплачених коштів,

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 05.02.2013 року № 807000003/2013/000167/1 про коригування митної вартості товару та стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених обов'язкових платежів.

Позов мотивовано тим, що митна декларація для митного оформлення товару була подана з наданням усіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за основним (першим) методом, а відтак коригування митної вартості товарів відповідачем було необґрунтованим.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року, позов задоволено. Скасовано рішення митниці про коригування митної вартості. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача надмірно сплачені ним митні платежі у розмірі 271 908, 82 грн. Рішення судів мотивовано тим, що позивачем надано належні документи на підтвердження заявленої митної вартості, тоді як відповідачем було необґрунтовано відкореговано митну вартість.

У касаційній скарзі митниця, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Справа розглядається в порядку письмового провадження з огляду на неприбуття сторін в судове засідання.

Перевіривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.02.2013 року позивачем до Харківської обласної митниці для митного оформлення товару була подана (у електронному вигляді) вантажна митна декларація (ВМД) № 807100001/2013/000670 на вантаж "Книги Біблія Далі" у кількості 60 штук. Товар надійшов до позивача відповідно до контракту № 1001575, укладеного 25.06.2012 року між ДП з іноземними інвестиціями "Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля" (замовник) та кіпрською компанією "Hemiro limited" (підрядник). Товар був поставлений на умовах FCA Levice (Incoterms-2000). Загальна сума контракту склала 500 490,00 євро.

При поданні ВМД до митного оформлення (за 1 методом визначення митної вартості) позивачем було заявлено ціну товару на рівні 1005 євро за книгу, що відповідає вартості, вказаній у Специфікаціях № 5 від 07.11.2012 року, № 6 від 08.11.2012 року, № 7 від 09.11.2012 року. Загальна вартість поставки 60 одиниць книги, відповідно до специфікацій, склала 60 300 Євро, а загальна сума належних до сплати податків по зазначеній вище ВМД склала 132 220,54 гривень.

В ході проведення митного контролю та митного оформлення митним органом за ВМД № 807100001/2013/000670 було прийнято Рішення про коригування митної вартості №807000003/2013/000167/1, згідно з якими митна вартість зазначеного товару була збільшена і встановлена на рівні 3099,17 євро (або 4200 доларів США) за одну книгу.

За заявою позивача товар було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання про сплату до державного бюджету обов'язкових платежів за митною вартістю, визначеною згідно з оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості та проведено процедуру митного оформлення книжкової продукції за новою ВМД № 807100001/2013/000695 від 07.02.2013 року (за 6 методом). Загальна сума належних до сплати податків по зазначеній ВМД № 807100001/2013/000695 склала 404 129,36 гривень.

Відповідно до частини першої статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суди зокрема зазначили, що позивачем для митного оформлення товару були надані митному органу належні та допустимі докази в підтвердження вартості товару. Надані документальні дані мали необхідні відомості про митну вартість товару, що піддавались обчисленню. Водночас митним органом не було підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому суди спростували доводи митниці про відсутність документального підтвердження суми роялті, врахованої у митну вартість товару, зазначивши, що її сплата передбачена умовами ліцензійного договору.

Також суди вказали на те, що рішення про коригування митної вартості на ідентичний товар, яке було джерелом інформації для коригування митної вартості у цьому спорі, було оскаржено в судовому порядку та скасоване.

За викладеного судова колегія вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про скасування рішення митного органу про визначення митної вартості.

Доводи касаційної скарги його не спростовують та не свідчать, що судами були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Разом з тим, одночасне задоволення позовних вимог про повернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість, є помилковим.

Верховний суд України у своєму рішенні від 15 квітня 2014 року № 21-29а14 аналізуючи положення Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618 (надалі - Порядок повернення) та Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 (надалі - Порядок взаємодії) дійшов наступного правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

За викладеного рішення судів підлягає скасуванню в частині стягнення з державного бюджету надмірно сплачених платежів, а в іншій - має бути залишене без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 232 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Харківської обласної митниці задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві суму надмірно сплачених платежів розмірі 271908,82 грн. Відмовити в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення судів залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є. Донець