ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" червня 2016 р. м. Київ К/800/47382/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В.
за участю: секретаря Мартиненка Г.В.,
представників позивача Семенова С.В., Лень С.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 по справі №822/2316/13-а за позовом Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013, позовні вимоги Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 №0000582201.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області 20.09.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 25.09.2013 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, абзацу другого пункту 269.1 статті 269, пункту 270.1 статті 270, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, статті 206 Земельного кодексу України, статей 69, 71, 159, 190 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена документальна планова виїзна перевірка Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 269.1 статті 269, пункту 270.1 статті 270, пункту 286.2 статті 286 та пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку за 2012 рік в сумі 312610,38грн.
За результатами перевірки Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 25.04.2013 №734/221/36588183 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.05.2013 №0000582201, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на землю у розмірі 390932,88грн., у тому числі за основним платежем - 312610,38грн., за штрафними санкціями - 78322,50грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, до статутного фонду Комунального підприємства «Міськтепловоденергія» було передано цілісний майновий комплекс Комунального підприємства «Кам'янець-Подільськтеплокомуненерго», що підтверджується рішеннями Кам'янець-Подільської міської ради від 22.01.2010 №1 та від 05.02.2010 №3. Зазначений цілісний майновий комплекс розташований на земельних ділянках, право користування якими оформлено позивачем лише у 2013 році, і за користування якими відповідачем проведено розрахунок земельного податку за 2012 рік.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтею 120 Земельного кодексу України та статтею 377 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
За встановлених судами обставин, позивач набув права користування земельними ділянками під цілісним майновим комплексом і спорудами, та відповідно зобов'язаний був сплачувати земельний податок у 2012 році у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суджу України від 24.12.2010 по справі №21-54а10.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право користування земельною ділянкою виникає лише після державної реєстрації документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, а також державної реєстрації договору оренди, проте постійне користування земельними ділянками позивачем оформлено не було, у зв'язку з чим підстави для нарахування земельного податку відсутні.
Цей висновок є наслідком порушення правил застосування норм права. Так, судами попередніх інстанцій було надано перевагу положенням статті 287 Податкового кодексу України та статей 125 та 126 Земельного кодексу України, які регулюють випадки набуття права користування на земельну ділянку, як окремий об'єкт та які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що регулюють випадки набуття права користування землею внаслідок переходу до позивач споруд та будівель, що розміщенні на земельній ділянці.
Щодо посилань судів попередніх інстанцій на те, що позивач звертався до Кам'янець-Подільської міської ради про надання йому в постійне користування лише 72 земельних ділянок, колегія суддів звертає увагу на те, що для розрахунку земельного податку в даному випадку мають братися усі ділянки (згідно переліку податкового органу), що розташовані під цілісним майновим комплексом та спорудами, які були передані Комунальному підприємству «Міськтепловоденергія», та які відповідно знаходяться у користуванні позивача, а не виключно ті, щодо яких ним вчинялися дії по оформленню.
Будівлі та споруди, які розташовані на відповідних земельних ділянках, були передані позивачу у 2010 році, що підтверджується актом приймання-передачі від 31.01.2010.
За таких обставин, податковий орган правомірно визначив позивачу грошове зобов'язання за земельні ділянки під цілісним майновим комплексом та спорудами, що перейшли до статутного фонду Комунального підприємства «Міськтепловоденергія».
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи викладене, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 55, 210, 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013 по справі №822/2316/13-а скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Т.М. Шипуліна
Судді: Л.І. Бившева
О.В. Карась