ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м.Київ К/800/37174/15

№К/800/37593/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Мороз Л.Л. Зайця В.С.

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представника

позивача - Фольчика А.С.,

інші учасники не з«явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» та Тернопільської митниці ДФС

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року

у справі №819/3144/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея»

до Тернопільської митниці ДФС,

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у

Тернопільській області

про визнання протиправним рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним рішення, викладене у листі відповідача від 05.11.2014 року про відмову у поверненні позивачу надмірно сплачених митних платежів в сумі 231716,70 грн. та стягнути з Державного бюджету на користь ТОВ «Агро-Ідея» названу суму.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року скасовано рішення Тернопільської митниці від 26.05.2011 року №КТ-403-0024-11 про визначення коду товару.

27.10.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань, у задоволенні якої частково відмовлено із посиланням на сплив строку - 1095 днів, передбаченого для звернення за поверненням помилково та /або надміру сплачених митних платежів та самостійної класифікація декларантом послідуючих партій товарів при поданні до митного оформлення митних декларацій із власної ініціативи без врахування рішення Тернопільської митниці від 26.05.2011 року №КТ-403-0024-11.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі №819/3144/14-а позов задоволено.

Визнано протиправним рішення, викладене у листі Тернопільської митниці ДФС від 05.11.2014 року про відмову у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» надмірно сплачених митних платежів в сумі 231716,70 грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» шляхом перерахування митного збору у розмірі 231716,70 грн. на рахунок (р/р 26009307047 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 380805).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС задоволено частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року в частині визнання протиправним рішення, викладеного у листі Тернопільської митниці ДФС від 05 листопада 2014 року про відмову у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» надмірно сплачених митних платежів в сумі 209979,79 гривень, стягнення цієї суми з Державного бюджету та розподілу судових витрат скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

В решті постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року залишено без змін.

При скасуванні рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог суд апеляційної інстанції вказав на те, що відмова митного органу у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» надмірно сплачених митних платежів в сумі 209979,79 грн. є правомірною, оскільки позивачем з власної ініціативи було зазначено код товарів згідно УКТЗЕД 8716200000, ставки митних платежів та їх суми, а відтак відповідні митні платежі не є надміру сплаченими.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Тернопільська митниця Державної фіскальної служби України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року в частині залишення без змін постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» надмірно сплачених митних платежів за митною декларацією №403000007/2011/006244 від 27.05.2011 року в сумі 21736,91 грн., прийняти у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Також не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року скасувати, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року - залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.05.2011 року для проведення митного оформлення позивачем було подано МД №403000007/2011/006075 в якій товар (змішувачі-кормороздатчики тип WP, моделей Т003/1-WP8 та WP-6) був класифікований в товарній підкатегорії 84361000 - «машини та механізми для приготування кормів для тварин» згідно УКТЗЕД із ставкою оподаткування ввізним митом 0%.

26.05.2011 року Тернопільською митницею (правонаступник Митниця) було прийнято Рішення, в якому вищевказаний товар класифіковано в товарній підкатегорії 8716200000 - «причепи та напівпричепи із самозавантаженням або саморозвантаженням, для використання у сільському господарстві» згідно УКТЗЕД із ставкою оподаткування ввізним митом 10% (а.с.8).

Згідно приписів ч.2 ст.313 Митного кодексу України (2002 року; далі - МК 2002) ТОВ подало нову МД №403000007/2011/006244 від 27.05.2011 року, в якій товар був класифікований в товарній підкатегорії 8716200000 згідно УКТЗЕД із ставкою оподаткування ввізним митом 10% та оплатило його в сумі 11835,73 грн. та 9901,18 грн. відповідно (а.с.18-21).

15.06.2011 року позивач звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці про скасування рішення від 26.05.2011 року №КТ-403-0024-11 про визначення коду товару та стягнення коштів в розмірі 21736,91 грн. (11835,73 грн. + 9901,18 грн.) на відшкодування збитків завданих у зв'язку із його прийняттям.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі №2а-1642/11 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року вказане судове рішення скасовано, позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці від 26.05.2011 року №КТ-403-0024-11 про визначення коду товару, а в решті позову відмовлено (а.с.9-14).

30.10.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення надмірно сплачених сум грошових зобов'язань (ввізного мита) за МД №403000007/2011/006244 від 27.05.2011 року, МД-1, МД-2 та МД-3 в сумі 364107,40 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок: 26009307047 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Київ, МФО 380805 (а.с.16, 64).

Листом від 05.11.2014 року №144/19-72-52 заяву задоволено частково. Вказано, що сплачені при оформленні МД №403000007/2011/006244 від 27.05.2011 року та МД-1 кошти поверненню не підлягають, оскільки терміни зарахування їх до Державного бюджету України становлять більше 1095 днів. Також із посиланням на ч.8 ст.257 Митного кодексу України відмовлено у поверненні коштів за МД-2 у зв'язку із тим, що у графі 44 цих МД не зазначено рішення про визначення коду товару, отже класифікація товарів при поданні до митного оформлення вказаних МД здійснювалась декларантом самостійно із власної ініціативи без врахування Рішення, яке скасовано Львівським апеляційним адміністративним судом. Зазначено, що кошти, надмірно сплачені при оформленні МД-3 будуть повернені одразу після отримання відповіді від Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - ГУ ДФС), у випадку відсутності у ТОВ «Агро-Ідея» податкового боргу (а.с.17).

На запит Митниці від 04.11.2014 року №140/19-72-52 Головне управління ДФС листом від 06.11.2014 року №826/10/19-20-25-00-13/510 повідомило, що станом на 04.11.2014 року у ТОВ «Агро-Ідея» відсутній податковий борг (а.с.66-67).

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційних скарг, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Відповідно до частин 1-4 статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

За приписами статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №816, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364 (далі - Порядок №618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку, для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава на депозитний рахунок 3734, на банківський рахунок 2603, для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603, для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету. До заяви додаються аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі, документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункти 2, 3 розділу ІІІ Порядку №618).

Згідно приписів пункту 4 розділу ІІІ Порядку №618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (пункт 6 розділу ІІІ Порядку №618).

У силу положень пункту 7 розділу ІІІ Порядку №618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

За відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь (пункт 11 розділу ІІІ Порядку №618).

На час виникнення спору взаємовідносини територіальних органів Міндоходів з місцевими фінансовими органами та територіальними органами ДКСУ в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань врегульовані Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим спільним наказом Міндоходів і Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923; далі - Порядок взаємодії №882/1188).

За змістом пунктів 5, 7, 10 Порядку взаємодії №882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється у визначеному законодавством порядку органом ДКСУ на підставі отриманого від органу Міндоходів висновку, погодженого місцевим фінансовим органом.

Тернопільська митниця Державної фіскальної служби України в обґрунтування касаційної скарги зазначала, що ТОВ «Агро-Ідея» пропущений, передбачений п.43.3 ст.43, п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, строк подання заяви про повернення сум надмірно сплаченого ввізного мита - не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати (за днем зарахування коштів до Державного бюджету України). При цьому, Митниця стверджувала, що переплата у позивача виникла після сплати митних платежів під час здійснення митного оформлення та зарахування вказаних платежів до відповідного бюджету.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими твердженнями скаржника, з огляду на наступне.

Так, згідно пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України платник податків може подати заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, крім визначеного випадку, протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми.

При цьому, судова колегія звертає увагу, що на момент сплати мита за митною декларацією №403000007/2011/006244 від 27.05.2011 року таке грошове зобов'язання не було надміру сплаченим, оскільки було нараховане відповідно до обов'язкового для позивача рішення Тернопільської митниці від 26.05.2011 року №КТ-403-0024-11 про визначення коду товару, а надмірність сплати відповідних сум зобов'язань виникла саме на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, яким скасовано назване рішення, та з цієї ж дати у позивача виникло і право на їх повернення (подання заяви про таке повернення).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, до відповідача із відповідною заявою ТОВ «Агро-Ідея» звернулося 30.10.2014 року, тобто із дотриманням 1095 денного строку.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що рішення митниці, викладене у формі листа від 05.11.2014 року, в частині відмови у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» надмірно сплачених митних платежів в сумі 21736,91 грн. є протиправним.

Стосовно відмови у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» надмірно сплачених митних платежів в сумі 209979,79 грн. (231716,70 - 21736,91) та стягнення цієї суми з Державного бюджету, колегія суддів зазначає наступне.

На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея», сума переплати (надмірної сплати) мита виникла внаслідок вимушеного декларування товарів за МД-1 та МД-2 за кодом УКТЗЕД 8716200000, який визначений рішенням Тернопільської митниці від 26.05.2011 року №КТ-403-0024-11.

У зв'язку з тим, що код УКТЗЕД, визначений відповідачем, передбачає сплату мита в розмірі 10%, а код, на якому наполягає ТОВ «Агро-Ідея» - 0%, при здійсненні декларування позивачем сплачено на 209979,79 грн. мита більше, ніж було б сплачено у разі декларування товарів за кодом УКТЗЕД 84361000.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ТОВ здійснюючи декларування за МД-1 та МД-2 самостійно визначало код товарів згідно з УКТЗЕД, ставки митних платежів та їх суми.

Таким чином, відповідні митні платежі за МД-1 та МД-2, про повернення яких йдеться у справі, не є надміру сплаченими, оскільки відповідають сумі самостійно нарахованих ТОВ «Агро-Ідея» податкових (грошових) зобов'язань, які вважаються узгодженими.

Не є такі кошти і помилково сплаченими, оскільки помилково сплачені грошові зобов'язання, за правилами пп.14.1.182 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, це суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

За наявності рішення суду від 26 травня 2011 року, якими визнано протиправним та скасовано спірне рішення Митниці про коригування митної вартості товарів та заяви Товариства, поданої до Митниці у встановленому порядку, відповідач не виконав процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездіяльність митного органу є протиправною.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховноо суду України від 03 листопада 2015 року №826/1661/14.

Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з Державного бюджету України надміру сплачених митних платежів є передчасною, оскільки право на повернення сплачених податків і зборів виникає лише на підставі висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів, який направлено органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми надмірно митних платежів в сумі 21736,91 грн. підлягає задоволенню в частині зобов'язання Тернопільської митниці ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів і направити його органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

П О С ТА Н О В И Л А:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» та Тернопільської митниці ДФС - задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі №819/3144/14-а - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення, викладене у листі Тернопільської митниці ДФС від 05.11.2014 року про відмову у поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» надмірно сплачених митних платежів в сумі 21736,91 грн.

Зобов'язати Тернопільську митницю Державної фіскальної служби України підготувати та надати висновок щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Ідея» з бюджету надмірно сплачених митних платежів в сумі 21736,91 грн. та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

В решті позову відмовити.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді