ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. К/800/53320/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року по справі № 818/2741/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському

районі Сумської області (далі - Управління)

до Військової частини 2276 Національної гвардії України

про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Управління звернулось до суду з позовом, у якому просило стягнути з Військової частини 2276 заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ), за липень 2015 року в сумі 1107 грн 88 коп.

На обґрунтування позову зазначило, що відповідач згідно з пунктом 1 частини першої статті 4, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування та перебуває на обліку в Управлінні.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, Військова частина 2276 є юридичною особою та внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

7 липня 2015 року відповідачу вручено розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, за липень 2015 року, яким визначено до сплати 1107 грн 88 коп. фактичних витрат позивача на виплату і доставку таких пенсій особам, які працювали або працюють у Військовій частині 2276.

Відмовляючи Управлінню у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що порядок відшкодування підприємством витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663; далі - Інструкція).

Відповідно до Інструкції страхувальниками є, зокрема, роботодавці (підпункт 2.1.1 пункту 2.1) та підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу (підпункт 2.1.2 пункту 2.1).

За змістом пункту 6.1 Інструкції витрати ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) відшкодовуються платниками, зазначеними у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції.

Оскільки пунктом 6.1 Інструкції передбачено відшкодування витрат платниками, визначеними у підпункті 2.1.1 Інструкції, а військові частини не відносяться до переліку вказаних платників, фінансуються з бюджету за рахунок бюджетних коштів, які виділяються на оплату праці працівників та грошове утримання військовослужбовців, то в останніх відсутній обов'язок відшкодовувати ПФУ фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Суд касаційної інстанції з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується, враховуючи наступне.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону , <...> об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» Закону № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Судами встановлено, що розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ складений щодо особи, яка працювала у Військовій частині 2276 на посаді електрозварювальника як вільнонаймана особа. Таким чином, Військова частина 2276, яка є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, перебуває на обліку в Управлінні та використовує працю найманих осіб, має обов'язок відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 2.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 26 січня 2016 року у справі № 818/1603/14.

За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області задовольнити.

Стягнути з Військової частини 2276 Національної гвардії України на користь Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі Сумської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за липень 2015 року у сумі 1107 грн 88 коп.

Постанова набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Амєлін С.Є.

Кобилянський М.Г.