ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м. Київ К/800/8652/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

за участю:

секретаря Вишняка О.М.

представника позивача Єлишева К.Ю.Р.О.

представника відповідача Гальмиз О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року

у справі № 813/5609/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк»

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправними та скасування постанов, розпорядження

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2015 року ПАТ «Кредобанк» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) про визнання протиправними та скасування постанов від 26.08.2015 № 287-ЦА-УП-Е, № 288-ЦА-УП-Е та розпорядження від 26.08.2015№ 126-ЦА-УП-Е.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Комісія оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі Комісія просила скасувати вказані судові акти з мотивів порушення судами норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення у справі - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Кредобанк» просило залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Кредобанк» 11.10.2013 було отримано звернення акціонера ОСОБА_4 про надання останньому протоколів засідань ревізійної комісії банку з 2008 року та звернення від 24.10.2013 (зареєстроване за №с-230) про надання акціонеру позивача протоколів засідань наглядової ради та колегіального органу, наказів і розпорядження голови колегіального виконавчого органу з 2008 року.

Водночас, в.о. голови Правлінння ПАТ «Кредобанк» 21.10.2013 за вих. №20/с-211/1 та 22.11.2013 за вих. №20/с-230/1 на вищевказані звернення були надані відповіді про відмову в наданні витребовуваних акціонером копій протоколів, оскільки в протоколах засідань Ревізійної Комісії, Спостережної Ради та Правління банку є інформація, яка становить банківську інформацію. Також у відповіді наголошено, що оскільки накази і розпорядження голови Правління містять інформацію, що становить банківську таємницю або персональні дані, доступ до яких здійснюється виключно зі згоди суб'єктів цих персональних даних, а тому відсутні підстави для надання таких.

На підставі вказаної інформації 26.08.2015 постановою № 287-ЦА-УП-Е уповноважена особа Комісії за ненадання акціонеру ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_4 на його письмові запити відповідних копій документів, застосувала до позивача санкцію у вигляді штрафу у розмірі 6 800,00 грн.

Відповідно до змісту постанови від 26.08.2015 № 287-ЦА-УП-Е ПАТ «Кредобанк» допущено порушення вимог статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» в частині ненадання на запити акціонера відповідних копій документів.

При цьому, судами попередніх інстанцій установлено, що права акціонера банку на отримання інформації щодо діяльності органів управління та контрою банку не були порушені, оскільки на запит ОСОБА_4 позивачем 10.12.2013 було надано акціонеру протоколи загальних зборів акціонерів за 2008-2013 роки, а 27.05.2014 також надіслано і копію протоколу загальних зборів від 28.04.2014, в яких відображено розгляд питань про звіти Ревізійної комісії, Спостережної Ради та Правління банку за відповідні роки, у зв'язку із чим, акціонер мав змогу ознайомитись із діяльністю останніх.

Крім того, як установлено судами попередніх інстанцій, 11.02.2014 на адресу позивача надійшов запит відповідача від 08.02.2014 №13/04/2413/нк про необхідність надання копій документів. Відповідно до змісту вказаного запиту ПАТ «Кредобанк», окрім іншого, необхідно було надати інформацію щодо нарахування дивідендів у розмірі 1 918 969 тис. грн., відомості про які подаються товариством у складі квартальної фінансової звітності, починаючи з ІІ кварталу 2012 року (з додаванням копій рішень уповноважених органів ПАТ «Кредобанк» про нарахування дивідендів та документів, що підтверджують їх повноваження приймати такі рішення).

При цьому, листом від 19.02.2014 №20-1819/14 позивач на запит Комісії надіслав необхідні копії документів, а щодо нарахування дивідендів повідомив, що ПАТ «Кредобанк» протягом ІІ кварталу 2012 року і по день надіслання пояснень рішень про виплату дивідендів не приймав й дивіденди не виплачував. Окрім того, позивач у своїх поясненнях зазначив, що товариство складає і оприлюднює свою фінансову звітність відповідно до вимог статті 69 Закону України «Про банки і банківську діяльність» й Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.10.2011 № 373. Відповідно до зазначеної звітності за 2011 і 2012 роки рішення про виплату дивідендів не приймалось і дивіденди не виплачувались. При цьому інформації щодо нарахування дивідендів та копії відповідних рішень уповноважених органів товариства надано не було.

Таким чином, ПАТ «Кредобанк» подало інформацію та документи на запит Комісії не в повному обсязі. На дату розгляду справи ПАТ «Кредобанк» не усунуло вищезазначене правопорушення. Тому, за результатами розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів уповноваженою особою Комісії за подання не в повному обсязі інформації на запит в межах, передбачених законом стосовно позивача було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26.08.2015 № 288-ЦА-УП-Е, відповідно до якої до ПАТ «Кредобанк» застосовано санкцію у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн., та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 26.08.2015 № 126-ЦА-УП-Е, яким зобов'язано позивача надати відповідну інформацію.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність зі сторони ПАТ «Кредобанк» порушення вимог статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо ненадання акціонеру товариства відповідної інформації. Водночас, оскільки позивач повідомляв відповідача у своїх поясненнях про те, що загальними зборами рішення про виплату дивідендів не приймалося, а тому за відсутності такого був позбавлений можливості надати будь-яку інформацію про нарахування дивідендів за відповідні періоди, суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо протиправності постанови від 26.08.2015 № 288-ЦА-УП-Е та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 26.08.2015 № 126-ЦА-УП-Е.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись зі вказаними висновками судів попередніх інстанцій в повній мірі з огляду на таке.

Відповідно до змісту частин першої та другої статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство забезпечує кожному акціонеру доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77.

Протягом 10 робочих днів з дня надходження письмової вимоги акціонера корпоративний секретар, а в разі його відсутності - виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний надати цьому акціонеру завірені підписом уповноваженої особи товариства та печаткою товариства копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За надання копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати вартості витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов'язаних з пересиланням документів поштою.

Будь-який акціонер, за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів, має право на ознайомлення з документами, передбаченими частиною першою цієї статті, у приміщенні товариства за його місцезнаходженням у робочий час. Виконавчий орган товариства має право обмежувати строк ознайомлення з документами товариства, але в будь-якому разі строк ознайомлення не може бути меншим 10 робочих днів з дати отримання товариством повідомлення про намір ознайомитися з документами товариства.

Акціонери можуть отримувати додаткову інформацію про діяльність товариства за згодою виконавчого органу товариства або у випадках і порядку, передбачених статутом або рішенням загальних зборів акціонерного товариства.

Згідно з пунктами 8, 9 частини першої статті 77 цього Закону акціонерне товариство зобов'язане зберігати: протоколи засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, накази і розпорядження голови колегіального та одноосібного виконавчого органу; протоколи засідань ревізійної комісії, рішення ревізора товариства.

Пунктом 3 частини першої статті 11 Закону України від 30.10.1996 №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон №448/96-ВР) передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування до ПАТ «Кредобанк» фінансових санкцій за відмову надати акціонеру товариства доступ до документів, визначених пунктами 1 - 3, 5 - 11, 13, 14, 16 і 17 частини першої статті 77 Закону України «Про акціонерні товариства», зокрема до протоколів засідань наглядової ради та колегіального виконавчого органу, наказів і розпоряджень голови колегіального та одноосібного виконавчого органу, протоколів засідань ревізійної комісії.

Водночас, як установлено судами попередніх інстанцій, після відмови у доступі до таких документів позивач 10.12.2013 надав акціонеру протоколи загальних зборів акціонерів за 2008-2013 роки, а 27.05.2014 також надіслано і копію протоколу загальних зборів від 28.04.2014, в яких відображено розгляд питань про звіти Ревізійної комісії, Спостережної Ради та Правління банку за відповідні роки, у зв'язку із чим, акціонер мав змогу ознайомитись із діяльністю останніх. Вказані обставини не спростовуються касатором.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості постанови від 26.08.2015 № 287-ЦА-УП-Е, оскільки станом на час її прийняття права акціонера ПАТ «Кредобанк» ОСОБА_4 на отримання витребуваної ним інформації було реалізовано. Обставин, які б свідчили про надання вказаній особі недостовірної інформації судами попередніх інстанцій не установлено і на такі не посилається у своїх доводах касатор.

Щодо правомірності постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26.08.2015 № 288-ЦА-УП-Е та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 26.08.2015 № 126-ЦА-УП-Е, яким зобов'язано позивача надати відповідну інформацію, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства» дивіденди - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Згідно з частиною другою цієї статті виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

Згідно з положеннями статті 52 Закону України «Про акціонерні товариства» до компетенції наглядової ради належить вирішення питань, передбачених цим Законом, статутом, а також переданих на вирішення наглядової ради загальними зборами. Відповідно до пункту 14 частини другої статті 52 цього Закону до виключної компетенції наглядової ради належить, зокрема, визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частиною другою статті 30 цього Закону.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що нарахуванню і виплаті дивідендів акціонерам товариства передує відповідне рішення загальних зборів про розподіл чистого прибутку за звітний рік, визначення розміру цього прибутку, який спрямовується на виплату дивідендів та розмір річних дивідендів. У подальшому, після рішення загальних зборів акціонерів Спостережна рада Товариства своїм рішенням визначає складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів та порядок й строки виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного законодавством. Саме після таких рішень і відбувається нарахування дивідендів та їх виплата. Отже без рішення загальних зборів про виплату дивідендів нараховувати дивіденди є неможливим, позаяк не встановлена сума, що спрямовується на їх виплату, не визначено розмір дивідендів та не визначено переліку акціонерів, які мають право на отримання дивідендів.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 11 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 8 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Як установлено судами попередніх інстанцій, починаючи з II кварталу 2012 року у складі квартальної інформації ПАТ «Кредобанк» розкривало інформацію про залишок дивідендів станом на початок звітного періоду, який складає 1 918 969 тис. грн. З цих підстав Комісія звернулася до позивача про надання підтверджуючих документів стосовно розміщення вищезазначеної інформації у своїх звітах. Проте, у своїй відповіді від 19.02.2014 № 20-1819/14 (вх. №1476-з від 26.02.2014) ПАТ «Кредобанк» не надало жодних пояснень щодо наявності такого залишку та джерел його формування.

Зважаючи на те, що на вимогу Комісії ПАТ «Кредобанк» так і не пояснив з наданням відповідних документів, утворення та наявність у позивача залишку дивідендів у сумі 1 918 969 тис. грн., які товариство самостійно відображає у власній фінансовій звітності з II кварталу 2012 року, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності постанови відповідача про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 26.08.2015 № 288-ЦА-УП-Е та розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 26.08.2015 № 126-ЦА-УП-Е, яким зобов'язано позивача надати відповідну інформацію, та відсутності підстав для задоволення позову у цій частині.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги Комісії частково заслуговують на увагу, у зв'язку з чим оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають частковому скасуванню з постановленням у цій частині нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року в цій справі в частині задоволення позову про визнання протиправними і скасування постанови уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 серпня 2015 року № 288-ЦА-УП-Е про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів та розпорядження уповноваженої особи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 серпня 2015 року №126-ЦА-УП-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери скасувати, ухваливши нове рішення в цій частині - про відмову у задоволенні позову.

У решті рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель