ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м. Київ К/800/31461/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

при секретарі Загородньому А.А.

за участю представників сторін:

позивача - Переяславської М.В.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015

у справі № 804/9030/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лагіон 1" (далі - Товариство)

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 № 0002741503 та від 07.06.2013 № 0002751503.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015, позов задоволено. У прийнятті цих судових актів попередні судові інстанції виходили з того, що судовим рішенням (яке набрало законної сили) визнано протиправними дії відповідача з неприйняття податкової декларації Товариства з ПДВ за грудень 2012 року, а тому при формуванні податкової звітності з ПДВ за березень 2013 року позивачем цілком правомірно враховувалися показники податкової звітності з ПДВ за грудень 2012 року.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати прийняті у справі судові рішення та повністю відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касацій вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією було проведено камеральну перевірку Товариства з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з ПДВ за березень 2013 року, оформлену актом від 21.05.2013 № 2116/15-3/33275946.

Перевіркою встановлено факт протиправного декларування у цій декларації залишку від'ємного значення об'єкта оподаткування ПДВ за податковою декларацією за грудень 2012 року в сумі 2 081 150 грн., яке вже було заявлене до відшкодування у податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року.

Вказані обставини слугували підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013 № 0002741503, за яким платникові збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 27535 грн. за основним платежем та на 13767,50 грн. за штрафними санкціями;

податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013 № 0002751503 про зменшення Товариству від'ємного значення ПДВ за березень 2013 року на 2 053 615 грн.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.2, 200.3 статті 200 ПК у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

За правилами пункту 200.4 статті 200 ПК якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6 статті 200 ПК передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Таким чином, наведеними нормами податкового законодавство передбачено альтернативні способи погашення від'ємного значення ПДВ -шляхом заявлення його до відшкодування на рахунок платника або шляхом зарахування такого від'ємного значення у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів.

У розглядуваному випадку Товариством було заявлене від'ємне значення з ПДВ у сумі 2 081 150 грн. (яке виникло у грудні 2012 року) до відшкодування на рахунок платника у банку у податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року (а.с. 46-48, т.1). Наведене виключає правомірність повторного використання цієї суми від'ємного значення з ПДВ у рахунок погашення податкових зобов'язань з цього податку у декларації за березень 2013 року.

Факт прийняття Інспекцією податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки правомірності нарахування платником бюджетного відшкодування за січень 2013 року, згідно з яким платникові зменшено заявлену суму відшкодування ПДВ на 2 081 150 грн., також не надає платникові права на повторне використання цієї суми від'ємного значення.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2015 у справі № 804/9030/13-а скасувати.

У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько