ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2016 р. м. Київ К/9991/70214/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Амєліна С.Є. - головуючого,

Ємельянової В.І.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на по-станову Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про зобов'язання видати довідку, яка надає право на пільги,

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року позивач звернувся в суд з вказаним адміністративним позовом й зазначав, що у березні 2008 року був звільнений з органів внутрішніх справ та йому призначено пенсію за вислугу років. Відповідно до статті 22 Закону України «Про міліцію» має право на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом та комунальними послугами, за паливо в межах норм, встановлених законодавством, проте відповідач відмовив у наданні такої довідки на пільгову оплату комунальних послуг у зв'язку з тим, що зі служби в органах внутрішніх справ він був звільнений за власним бажанням, що не відповідає вимогам статті 22 Закону України «Про міліцію».

Вважаючи таку відмову неправомірною просив зобов'язати відповідача видати відповідну довідку та передати управлінню праці та соціального захисту населення Гребінківської районної державної адміністрації інформацію про пільговика.

Постановою Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 липня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року, позов задоволено: визнано неправомірними дії щодо відмови у наданні довідки про право довічного користування пільгами згідно Закону України «Про міліцію»; зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області видати довідку про право довічного користування пільгами згідно Закону України «Про міліцію» станом на 01 березня 2012 року; визнано протиправним діяння (бездіяльність та відмова) у переданні управлінню праці та соціального захисту населення Гребінківської районної державної адміністрації інформації про ОСОБА_4 як особу, яка не має права на пільги; зобов'язано передати таку інформацію.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом т.в.о. начальника лінійного управління на Південній залізниці управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 03 квітня 2008 року № 47 о/с ОСОБА_4 звільнено з органів внутрішніх справ на підставі підпункту «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (за власним бажанням) з 31 березня 2008 року.

З 01 квітня 2008 року позивачу призначено пенсію за вислугу років.

Листом від 20 березня 2012 року управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повідомило позивача про відсутність підстав для видачі довідки на пільги згідно Закону України «Про міліцію» оскільки він був звільнений зі служби за власним бажанням.

Управління праці та соціального захисту населення Гребінківської районної державної адміністрації повідомило позивача про необхідність надання відповідної довідки про права на пільги згідно Закону України «Про міліцію» встановленого зразку для надання пільг на житлово-комунальні послуги та внесення даних до Єдиного державного реєстру пільговиків.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передбачені підзаконним нормативно-правовим актом (Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України) підстави звільнення зі служби не можуть звужувати права цих осіб на соціальний захист, отримання яких гарантується вищими за силою та спеціальним за предметом правового регулювання нормативно-правовими актом (Закон України «Про міліцію»).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин справи колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Гарантії соціального захисту працівників міліції встановлені статтею 22 Закону України «Про міліцію», відповідно до якої працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива (частина четверта).

Порядок та умови проходження служби в міліції відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про міліцію» регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

У пункті 63 Положення закріплено перелік підстав звільнення осіб рядового і молодшого начальницького складу в запас (з постановкою на військовий облік).

Частиною шостою статті 22 Закону України «Про міліцію» визначено підстави, звільнення за якими передбачає право на збереження пільг, встановлених цим Законом, а саме за віком, хворобою або вислугою років, які відповідають підпунктам «а» і «б» пункту 63 Положення.

Таким чином, незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років, перелік яких міститься у статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на збереження встановлених Законом України «Про міліцію» пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з під-став, визначених у статті 22 цього Закону.

Позивач був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до підпункту «ж» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР - за власним бажанням, тобто не з підстав, передбачених частиною шостою статті 22 Закону України «Про міліцію», а тому висновок судів попередніх інстанцій про визнання за ним права на пільги та неправомірність відмови управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у видачі довідки про право на пільги є незаконним.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою при розгляді справ цієї категорії, зокрема, у постановах від 26 червня 2012 року (справа №21-170а12) та від 10 лютого 2015 року (справа №21-626а14), відповідно до якої незалежно від наявності умов для призначення пенсії за вислугу років згідно зі статтею 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», право на збереження установлених Законом України «Про міліцію» пільг має лише працівник міліції, звільнений зі служби з підстав, визначених у статті 22 Закону України «Про міліцію», тобто за віком, хворобою або вислугою років.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити.

Постанову Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 липня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: