ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2016 р. м. Київ К/800/26126/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Голяшкіна О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області

на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 01 квітня 2015 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року

у справі № 414/339/15-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області

про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови в призначенні йому пенсії на пільгових умовах, та призначити пенсію на пільгових умовах, зарахувавши періоди роботи з 08 січня 1980 року по 29 травня 1981 року, з 01 вересня 1983 року по 09 жовтня 1991 року, з 10 жовтня 1991 року по 25 січня 1994 року, з 25 січня 1994 року по 03 травня 2001 року, з 07 квітня 2004 року по 13 травня 2004 року електрогазозварником.

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 01 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області з приводу відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах; зобов'язано відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 прийнятий на роботу електрогазозварником в об'єднання «Cільгоспхімія» 08 січня 1980 року, 29 травня 1981 року переведений шофером 3 класу, 01 вересня 1983 року переведений електрогазозварником 4 розряду, 01 січня 1990 року присвоєний 5 розряд електрогазозварника, 09 жовтня 1991 року звільнений за пунктом 5 статті 36 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП), 10 жовтня 1991 року прийнятий по переводу в Кремінське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами електрогазозварником 5 розряду, з 25 січня 1994 року по 03 травня 2001 року працював електрогазозварником в Кремінській нафтобазі - філіалі орендного підприємства фірми «Луганськнафтопродукт», з 07 квітня 2004 року по 13 травня 2004 року працював електрогазозварником в ВАТ «Красноріченське ХПП» та був звільнений на підставі статті 38 КЗпП України.

13 листопада 2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області № 2 від 30 січня 2015 року позивачу відмовлено у призначення пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи зазначену відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що періоди роботи позивача з 08 січня 1980 року по 29 травня 1981 року, з 01 вересня 1983 року по 09 жовтня 1991 року, з 10 жовтня 1991 року по 25 січня 1994 року, з 25 січня 1994 року по 03 травня 2001 року, з 07 квітня 2004 року по 13 травня 2004 року підтверджені документально, тому вони підлягають включенню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, судами зроблено висновок, що законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її не проведення або відсутність відомостей про її проведення не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком. Відтак, відповідач безпідставно відмовив позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до п. 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

З урахуванням встановлених обставин, норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку наявні підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

З огляду на наведене, відмова Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах внаслідок відсутності доказів проведення атестації посади є обґрунтованою та відповідає вимогам закону.

Таким чином, висновок судів про протиправність відмови Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 внаслідок непроведення атестації посади та призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права та не відповідає правовій позиції Верховного Суду України у спорах цієї категорії, висловленій, зокрема, у його постанові № 21-585а14 від 17 березня 2015 року.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на нормах законодавства і спростовуються наявними матеріалами справи, у зв'язку з чим суди дійшли помилкового висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області задовольнити.

Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 01 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій та рішення протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: