ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2016 р. м. Київ К/800/59938/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Логвиненка А.О.,

Мороза В.Ф.,

при секретарі Кальненко О.І.,

за участю представника Державної фінансової інспекції України - Дяченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014 року у справі за позовом Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними дій та скасування вимоги в частині,

в с т а н о в и л а:

У травні 2014 року Державне підприємство «Національна енергетична кампанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фінансової інспекції України про визнання протиправними дій та скасування вимоги в частині, в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції України щодо складення та направлення державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вимоги про усунення виявлених порушень від 25.11.2013 року № 05-14/1914 в частині пунктів 13.1, 13.4, 13.5, 13.10, 13.14, 13.16;

- скасувати вимогу Державної фінансової інспекції України про усунення виявлених порушень від 25.11.2013 року № 05-14/1914 в частині пунктів 13.1,13.4,13.5,13.10,13.14,13.16.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2014 року позовні вимоги Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано підпункт 13.4 вимоги Державної фінансової інспекції України від 25.11.2013 року № 05-14/1914 в частині зобов'язання Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Приватного підприємства «Будівельна компанія «Ікон» на загальну суму 82987,16 грн. та стягнення з Приватного підприємства «Будівельна компанія «Ікон» 82987,16 грн. відповідно до вимог статей 22 623 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014 року апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2014 року - без змін.

У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014 року в частині скасування підпункту 13.4 пункту 13 вимог від 25.11.2013 року № 05-14/1914 та ухвалити нову постанову, якою відмовити Державному підприємству «Національна енергетична кампанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» у задоволенні позовних вимог.

Державним підприємством «Національна енергетична кампанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просити залишити касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною фінансовою інспекцією України проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за період з 01.07.2011 року по 30.06.2013 року. За результатами проведеної ревізії Державною фінансовою інспекцією України складено акт від 18.10.2013 року № 05-21/259. З метою усунення порушень, виявлених під час ревізії Державною фінансовою інспекцією України вручено Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» вимогу від 25.11.2013 року № 05-14/1914.

Пунктом 13.1 вимоги Державна фінансова інспекція України зобов'язала Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Тернопільського управління Закритого акціонерного товариства «Електро» на загальну суму 98979,60 грн. та стягнути з Тернопільського управління Закритого акціонерного товариства «Електро» 98979,60 грн. відповідно до вимог статей 22 623 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної вище суми.

Пунктом 13.4 вимоги Державна фінансова інспекція України зобов'язала Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Приватного підприємства «Будівельна компанія «Ікон» на загальну суму 105027,69 грн. та стягнути з Приватного підприємства «Будівельна компанія «Ікон» 105027,69 грн. відповідно до вимог статей 22 623 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми.

Пунктом 13.5 вимоги Державна фінансова інспекція України зобов'язала Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденмонтаж» на загальну суму 48668,92 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденмонтаж» 48668,92 грн. відповідно до вимог статей 22 623 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми.

Пунктом 13.10 вимоги Державна фінансова інспекція України зобов'язала Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар» на загальну суму 11291,50 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техностар» 11291,50 грн. відповідно до вимог статей 22 623 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми.

Пунктом 13.14 вимоги Державна фінансова інспекція України зобов'язала Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Приватного підприємства «Будівельна компанія «Ікон» на загальну суму 27540 грн. та стягнути з Приватного підприємства "Будівельна компанія «Ікон» 27540 грн. відповідно до вимог статей 22 623 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми.

Пунктом 13.16 вимоги Державна фінансова інспекція України зобов'язала Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» відобразити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонанс» на загальну суму 81424,68 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Резонанс» 81424,68 грн. відповідно до вимог статей 22 623 Цивільного кодексу України, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи щодо забезпечення у повному обсязі стягнення зазначеної суми.

Не погоджуючись із даними пунктами вимоги, Державне підприємство «Національна енергетична кампанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» звернулося до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Пунктом 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 визначено, що, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж З робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Отже, відповідачу надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

При цьому, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Виходячи з наведеного, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем пред'явлено вимогу, яка вказують на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки, збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість відшкодування перевіряє суд, який розглядає такий позов.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постановах від 15.04.2014 року у справах № 21-40а14, 21-63а14, від 27.01.2015 року у справі 21-436а14, від 17.02.2015 року у справі № 21-4а15, який згідно зі статтею 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із вищевказаними нормами права, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

При цьому, враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Як вже зазначалося, оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість відшкодування перевіряє суд, який розглядає такий позов. При цьому, оскаржувані в межах даної справи пункти вимоги можуть бути виконані підконтрольною установою добровільно, однак сама по собі вони не є підставою для примусового стягнення зазначених в ній суми, тобто не породжує для позивача безпосередньо відповідного обов'язку. Таким чином, відсутні підстави для висновку про порушення даними вимогами будь-яких прав позивача.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, але судами допущено помилку в застосуванні норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення, судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову

Відмовити Державному підприємству «Національна енергетична кампанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Північна електроенергетична система» Державного підприємства «Національна енергетична кампанія «Укренерго» у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

А.О. Логвиненко

В.Ф. Мороз