ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2016 р. м. Київ К/800/40451/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за позовом приватного багатопрофільного малого підприємства "Будмонтажсервіс" до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування листа-вимоги,-

в с т а н о в и л а :

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року позов приватного багатопрофільного малого підприємства "Будмонтажсервіс" задоволено. Визнано протиправною та скасовано лист-вимогу від 17 грудня 2012 року №02-19/1942 в частині п.4 щодо забезпечення стягнення з підрядника ПБМП "Будмонтажсервіс" грошових коштів в сумі 24260 грн.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів та вірно враховано судами, відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на ІІІ квартал 2012 року, в ході планової ревізії виконання сільського бюджету, використання бюджетних коштів та майна у виконавчому комітеті Вінницько-Хутірської сільської ради за період з 01.01.2009 р. по 01.09.2012 р. проведено зустрічну звірку з питань виду, обсягу операцій та розрахунків з сільрадою.

За результатами звірки 03.12.2012 складено довідку зустрічної звірки з питань виду, обсягу і якості операцій та розрахунків ПБМП «Будмонтажсервіс» із Вінницько-Хутірською сільською радою №02-15/215.

Відповідно до змісту довідки, підприємством представлено договір субпідряду та акти виконаних робіт форми КБ-2в, в яких замовником виступає ПБМП «Будмонтажсервіс», а виконавцем - ВАТ «Промжитлосільбуд». В ході порівняння актів виконаних робіт форми КБ-2в, в яких підприємство виступає спочатку - замовником, а потім - виконавцем робіт встановлено різницю між вартістю виконаних робіт по позиціях, що співпадають по даних актах. Загалом підприємству, як замовнику, виконано робіт на суму 114865 грн. (без ПДВ). В той же час в актах, в яких підприємство виступає як виконавець робіт ним включено виконання робіт на суму 124152 грн. (без ПДВ). Таким чином, сума різниці становить 9287 грн.

Звіркою актів виконаних робіт форми КБ-2в з питань правильності застосування ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи зазначених в акті виконаних робіт та доданих до нього розрахунків одиничних розцінок шляхом порівняння даних про витрати праці робітників-будівельників і машиністів, норм часу експлуатації будівельних машин і механізмів, кошторисних норм витрат будівельних матеріалів, необхідних для визначення потреби в ресурсах при виконанні робіт, наведених в Збірниках за видами ремонтно-будівельних робіт (затверджених наказом Держбуду України від 06.12.2002 №92 із змінами і доповненнями), встановлено необґрунтоване підвищення витрат праці по акту КБ-2в №2 за жовтень 2010 року за розцінкою Е12-12-4 на 29 людино-годин. Дане завищення виникло у зв'язку з тим, що вищевказана розцінка включає утеплення покриття плитами теплоізоляційними, проте до підсумкових відомостей ресурсів плити теплоізоляційні не включались. При цьому на даний об'єм виконання завищення суми заробітної плати становить 362,21 грн. (без ПДВ).

Крім того, у зв'язку із необґрунтованим завищенням трудовитрат по акту КБ-2в №2 загальна сума різниці при визначенні сум кошторисного прибутку становить 79 грн. (29 люд./год. * 2,71).

Також, в довідці зазначається, що через необґрунтоване завищення витрат праці по окремих розцінках та внаслідок невірного застосування усередненого показника для визначення адміністративних витрат підприємством завищено вартість виконаних робіт, загальна суму різниці при визначенні суми адміністративних витрат становить 36 грн. (29 люд./год.*1,23).

Водночас, в ході звірки, на підставі даних про регіональні ціни на основні будівельні матеріали, які розміщено в мережі Інтернет на сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України minregion.gov.ua проведено порівняльний аналіз цін на основні будівельні матеріали (вікна металопластикові, щебінь фракції 10-20 мм, пісок річковий збагачений), які включено підприємством за підсумковими відомостями до актів виконаних робіт форми КБ-2в по виконанню капітального ремонту приміщення дитячого садка с. Вінницькі Хутори, за результатами чого відхилення вартості використаних матеріалів при проведенні капітального ремонту по об'єктах складає 10817,71 грн. (без ПДВ).

Під час проведення зустрічної звірки підприємцем по об'єкту будівництва надано розрахунки загальновиробничих витрат, які виконано із застосуванням усереднених показників Додатку 3 і 4 до ДБН Д.1.1-1-2000.

Звіркою правильності визначення розміру кошторисного прибутку застосованого при визначені вартості виконання проведених робіт підприємством застосовано усереднений показник розміру прибутку, який відповідає вимогам пункту 3.1.18.1 ДБН Д. 1.1-1-2000 із змінами та доповненнями.

Для визначення розміру адміністративних витрат застосованого підприємством при визначені вартості проведених ремонтно-будівельних робіт у пральні Будинку-інтернату в акті форми КБ-2в застосовано усереднений показник розміру адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій в розрахунку на 1 людино-годину загальної кошторисної трудомісткості будівельно-монтажних робіт - (1,23).

Таким чином, як вказано в Довідці, завищення вартості виконаних робіт становить - 20219,71 грн. (без ПДВ) або 24263,65 грн. (з ПДВ).

Встановлені порушення знайшли своє відображення у Довідці від 03.12.2012 р. за №02-15/215, а також у Акті ревізії від 10.12.2012 року №02-15/217, та стали підставою для формування п. 4 листа-вимоги від 17.12.12 року № 02-19/1942 "Про усунення виявлених порушень", направленого для виконання сільській раді

Згідно п. 4 вимоги, під час проведення контрольного заходу виявлено зайве витрачання коштів в сумі 30170 грн. на оплату робіт з капітального ремонту доріг, приміщення сільської ради та дитячого садка внаслідок завищення підрядниками ТОВ «Леон-Ш», ПБМП «Будмонтажсервіс» та ФОП ОСОБА_4 вартості виконаних робіт. В зв'язку з чим сільраді пред'явлено дотримуватись вимог Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та ДБН Д.1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва», затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України» та забезпечити стягнення з підрядників: ТОВ «Леон-Ш» (2,68 тис. грн.) та ПБМП «Будмонтажсервіс» (24,26 тис. грн.) сум, на які завищено вартість та об'єми виконаних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що висновки викладені в вимозі Державної фінансової інспекції, зокрема в пункті 4 вимоги, не відповідають наявним у справі матеріалам та є протиправними, оскільки позивачем доведено законність дій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду вважає передчасними такі висновки судів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон) головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення), Інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Інспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Інспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, такі збитки не можуть бути примусово стягнуті з підконтрольної установи шляхом вимоги, вони відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, органом державного фінансового контролю пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії. При цьому пункт 4 вимоги вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про можливість скасування пункту 4 оскаржуваної вимоги Держфінінспекції є помилковим.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 13 травня 2014 року №21-89а14, від 28 жовтня 2014 року №21-462а14, від 20 січня 2015 року №21-603а14, від 10 лютого 2015 року № 21-632а14, від 09 червня 2015 року № 21-174а15.

Зважаючи на викладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

В задоволенні позову приватного багатопрофільного малого підприємства "Будмонтажсервіс" до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування листа-вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: