ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2016 р. м. Київ К/800/46503/14

К/800/44985/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Цуркана М.І.,

секретар судового засідання: Корінець Ю.О.,

за участю:

представників позивача Швець О.Ю., Ряснянського Ю.М., Безсмертного О.В., Лисичного А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги державного підприємства «Конструкторське бюро «Південнне» ім. М.К. Янгеля» та Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 і на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року у справі за позовом державного підприємства «Конструкторське бюро «Південнне» ім. М.К. Янгеля» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції про скасування вимог,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року державне підприємство «Конструкторське бюро «Південнне» ім. М.К. Янгеля» (далі - ДП «Конструкторське бюро «Південнне» ім. М.К. Янгеля») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції (далі - ДФІ) в Дніпропетровській області, Дніпропетровської об'єднаної ДФІ про скасування пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 13 обов'язкових вимог Дніпропетровської об'єднаної ДФІ від 3 травня 2012 року № 840-19/1119 (далі - Вимога № 840-19/1119).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано пункт 2 Вимоги № 840-19/1119. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийнято нову постанову в цій частині про часткове задоволення позовних вимог.

Адміністративний позов ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» задоволено частково. Скасовано пункти 5, 6, 13 Вимоги № 840-19/1119. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення судів попередніх інстанції у частині відмови у позові та ухвалити нове рішення в цій частині - про задоволення позову.

Крім того, не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, ДФІ в Дніпропетровській області звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати судові рішення судів попередніх інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині - про відмову у задоволенні позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу, подану ДФІ в Дніпропетровській області, ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» просило залишити скаргу позивача без задоволення.

Згідно з частиною другою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» задоволенню не підлягає, а скарга ДФІ в Дніпропетровській області підлягає, з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної посадовими особами Дніпропетровської об'єднаної ДФІ планової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року складено акт від 19 березня 2012 року № 840-25/16 (далі - Акт ревізії).

На підставі зафіксованих в Акті ревізії даних та з метою усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому, Дніпропетровська об'єднана ДФІ надіслала позивачу Вимогу № 840-19/1119.

У вказаній Вимозі № 840-19/1119 ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» зобов'язано серед іншого здійснити наступне.

- донарахувати та перерахувати в повному обсязі частину чистого прибутку до Державного Бюджету України в сумі 7 091 566,00 грн., внаслідок не відображення в бухгалтерському обліку доходу від виконаних робіт при наявності документів, що засвідчують їх виконання (акти виконаних робіт, наданих послуг з контролю якості та приймання продукції) (пункт 1);

- провести донарахування недоотриманих грошових коштів підприємством внаслідок не нарахування сум штрафних санкцій (пені), передбачених умовами договору, строк позовної давності щодо стягнення яких минув на загальну суму 1 245 487,29 грн., шляхом пред'явлення підприємствам-виконавцям робіт до оплати рахунків, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи (пункт 2);

- провести в повному обсязі донарахування недоотриманих посадових окладів працівникам підприємства в наслідок не забезпечення при розрахунку мінімальної тарифної ставки робітника 1 розряду не менш як 121% мінімальної заробітної плати на загальну суму 2 082 490,07 грн. (пункт 3);

- відшкодувати в повному обсязі зайві витрати коштів підприємства внаслідок спрямування коштів співвиконавцю робіт (ПАТ «Дніпроважмаш») всупереч умов основного контракту та без відображення дебіторської заборгованості по рахункам з генеральним замовником (БК «Алкантара Циклон Спейс» на суму 15 703 210,14 грн., шляхом відображення дебіторської заборгованості на вказану суму та пред'явлення рахунку до оплати БК «Алкантара Циклон Спейс», в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку, стягнути з осіб, винних у зайвих витратах коштів підприємства в сумі 15 703 210,14 грн. шкоду в порядку, визначеному законодавством (пункт 5);

- відшкодувати в повному обсязі зайве виділення бюджетних коштів підприємству на погашення відсотків за кредит під гарантію Уряду внаслідок авансування співвиконавців робіт без отримання товарів, робіт та послуг на загальну суму 681 517, 22 грн., шляхом перерахування коштів в сумі 681 517,22 грн. до Державного Бюджету України. В іншому випадку стягнути з осіб винних у зайвих витратах коштів підприємства у сумі 681 517,22 грн. шкоду у порядку, визначеному законодавством (пункт 6);

- відшкодувати в повному обсязі зайво виплачену заробітну плату на загальну суму 277 770,32 грн. (в т.ч.: доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 150 541,74 грн., індексація грошових доходів в сумі 127 228,58 грн.), яка виникла внаслідок заниження посадових окладів працівникам підприємства, шляхом утримання із заробітної плати грошових коштів на підставі заяв працівників або внесення коштів в касу підприємства чи на розрахунковий рахунок підприємства, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у зайвих витратах коштів підприємства в сумі 277 770,32 грн., шкоду в порядку, визначеному законодавством (пункт 8);

- відшкодувати в повному обсязі сплату внесків до державних цільових фондів по незаконно виплаченій заробітній платі в сумі 101 411,44 грн. шляхом проведення перерахунку сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів шляхом зарахування їх до майбутніх платежів (пункт 10);

- усунути в повному обсязі завищення в обліку дебіторської заборгованості внаслідок відсутності її документального підтвердження контрагентом на суму 167 320 783,52 грн., шляхом зменшення в обліку дебіторської заборгованості на вказану суму (пункт 13).

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з необґрунтованості та неправомірності пункту 2 Вимоги № 840-19/1119, а тому наявності підстав для його скасування. Водночас, під час перегляду рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо протиправності також і пунктів 5, 6, 13 Вимоги № 840-19/1119, які підлягають скасуванню. Відмовляючи у решті позову суд апеляційної інстанції виходив з правомірності пунктів 1, 3, 8, 10 Вимоги № 840-19/1119.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із остаточними висновками судів попередніх інстанцій у повній мірі з огляду на таке.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 № 499/2011 (далі - Положення), Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, зокрема: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, відповідач у пунктах 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 13 Вимоги № 840-19/1119 пред'явив позивачу вимоги про усунення порушень, виявлених під час ревізії.

При цьому оскаржувані пункти 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 13 Вимоги № 840-19/1119 вказують на виявлені збитки, їхній розмір, стягнення та їх відшкодування.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряється судом, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, № 21-63а14), від 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14), від 21 квітня 2015 року (справа № 21-76а15), від 10 лютого 2015 року (справа № 21-632а14) і колегія суддів бере її до уваги.

З урахуванням викладеного у задоволенні цього позову про скасування пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 13 Вимоги № 840-19/1119 необхідно відмовити.

Водночас, не дивлячись на помилковість мотивів, з яких суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог в частині скасування пунктів 1, 3, 8, 10 Вимоги № 840-19/1119, рішення вказаних судів у цій частині по суті спору є правильним, а тому скасуванню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги державного підприємства «Конструкторське бюро «Південнне» ім. М.К. Янгеля» та Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2012 року і постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 4 березня 2014 року скасувати, прийнявши нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Кравцов О.В.

Єрьомін А.В.

Цуркан М.І.