ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2016 р. м. Київ К/800/37183/14

К/800/37659/14

К/800/39018/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

при секретарі судового засідання Вишняк О.М.

з участю представників сторін :

відповідача - Назаренка М.К.

третьої особи - Михайлик А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної фінансової інспекції в Харківській області, Державної організації «Комбінат «Планета» та Державного агентства резерву України на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Державної фінансової інспекції в Харківській області

до відповідача Державної організації «Комбінат «Планета»

з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Державне агентство резерву України

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

16.01.2014р. до суду надійшов позов Державної фінансової інспекції в Харківській області (далі Фінінспекція) про зобов'язання Державної організації «Комбінат «Планета» (далі Комбінат) виконати вимогу позивача. Позов мотивовано тим, що за наслідками проведеної Фінінспекцією ревізії діяльності відповідача останньому направлено вимогу із зобов'язанням вчинити дії по усуненню порушень законодавства, проте відповідач відмовився виконувати належним чином вимогу Фінінспекції. На цій підставі позивач просив зобов'язати Комбінат виконати вимогу від 9.09.2013р. щодо відшкодування завданої шкоди та приведення штатних розписів відповідача у відповідність до Типових штатних нормативів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014р. судове рішення в частині зобов'язання Комбінату відшкодувати нестачу основних засобів на суму 393211грн. скасовано та відмовлено в задоволенні позову. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з постановою апеляційного суду Фінінспекція звернулась з касаційною скаргою, в яких, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про часткову необґрунтованість позовних вимог.

Комбінат та Державне агентство резерву України (далі Держрезерв) також звернулися з касаційними скаргами, в яких відповідач просив скасувати постанову апеляційного суду в частині зменшення бюджетних призначень на утримання понаднормативних одиниць, а третя особа - скасувати постанову та відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної позивачем ревізії складено акт №720-13/76 від 2.09.2013р. та 9.09.2013р. направлено в адресу Комбінату вимогу про усунення виявлених ревізією порушень.

Зокрема, в пункті 9 вимоги відповідача зобов'язано забезпечити відшкодування нестачі основних засобів та запасів на суму 393294грн.; в пункті 5 - забезпечити відшкодування необґрунтовано списаних паливо-мастильних матеріалів; в пункті 7 - привести штатні розписи у відповідність до Типових штатних нормативів та зменшити бюджетні призначення по загальному фонду кошторису Комбінату на 2013р.

Позивачем оскаржується судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в частині зобов'язання Комбінату виконати пункт вимоги Фінінспекції щодо відшкодування збитків, розмір яких встановлено під час проведення перевірки.

Відповідно до приписів частини 1 статті 2442 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

В постанові Верховного Суду України 26.05.2015р. (справа №21-330а15) зазначено :

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому, є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про стягнення таких збитків, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Враховуючи те, що Інспекція пред'явила позовну вимогу, яка не містить визначення конкретних осіб, до яких вимога має бути заявлена, немає посилань на конкретні дії, які мають бути здійснені, тобто обрано неправильний спосіб захисту порушеного права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно).

Таким чином, вимога Фінінспекції в частині відшкодування виявлених під час ревізії підконтрольної установи збитків, пов'язаних з нестачею основних засобів та необґрунтованим списанням паливно-мастильних матеріалів, не є обов'язковою для виконання, що унеможливлює задоволення адміністративного позову в цій частині.

Що стосується вимог Фінінспекції щодо приведення штатного розпису Комбінату до вимог чинного законодавства, то здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що під час перевірки позивачем встановлено та належним чином доведено під час розгляду справи в суді невідповідність штатного розпису відповідача затвердженим нормативам, що призвело до утримання та оплати понаднормативних штатних одиниць.

Висновки судів першої та апеляційної інстанції з цього приводу відповідають залученим до справи доказам та не спростовуються доводами касаційних скарг Комбінату та Держрезерву.

Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 221,223,229,230,232,254 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Державної фінансової інспекції в Харківській області, Державної організації «Комбінат «Планета» та Державного агентства резерву України задовольнити частково.

Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. та Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014р. скасувати.

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції в Харківській області задовольнити частково.

Зобов'язати Державну організацію «Комбінат «Планета» (код ЄДРПОУ 14373265) виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Харківській області (код ЄДРПОУ 21266914) від 9.09.2013р. №720-18/1388 привести штатні розписи у відповідність до Типових штатних нормативів працівників державних організацій, які входять до сфери управління Держкомрезерву України (код ЄДРПОУ 37472392).

В задоволенні решти вимог Державної фінансової інспекції в Харківській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235-244 КАС України.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз